Його ненавиділи і забороняли в Радянському Союзі, втім, попри це, ним послуговувалися УПівці. За татуювання з ним відрубували руки українцям, які воювали на Сході, а вони продовжували прикрашати своє тіло його зображенням.
До Дня Державного Герба України ми поспілкувалися із геральдистом та військовослужбовцем Олексою Руденком, а також істориком та військовослужбовцем Антоном Дробовичем. Підготували матеріал про один із найважливіших державних символів — тризуб.
Вперше тризуб почав використовувати ще у 9-му столітті Володимир Великий. До цього його батько, Святослав Хоробрий, за знак володіння правлячої еліти обрав собі двозуб. І саме від нього, вважають фахівці, і сформувався наш теперішній герб.
Зараз двозуб, до слова, є одним із символів Сил спеціальних операцій.
Ним оздобили нарукавні знаки військових, а на прапорі ССО навіть є відома фраза Святослава Хороброго: “Іду на Ви”.
Олекса Руденко, який розробляв оздоби військових, каже, що Святославів символ використали як мотив великого воїна (військові ССО — окремий рід українських військ, займаються специфічними операціями).
Втім, Володимир Великий знак батька використовувати не став. У нього з’явився свій, хоч і схожий. Тризуб. Його і почав карбувати на монетах та печатках.
“Насправді давньоруські монети, передусім оці златники, срібники Володимира — це, по суті, ремінісценція на візантійську монетарну систему. Князь, використовуючи ті самі принципи, за якими створювалися візантійські монети, почав карбувати на грошах власне зображення. Там навіть є напис: “Володимир на столі”, тобто “Володимир на престолі”. А на зворотньому боці стояв знак його власності, знак тризуба.” — каже геральдист Олекса Руденко.
Є кілька гіпотез, чому Володимир Хреститель саме так трансформував батьків знак. Утім, жодну до кінця вчені не підтвердили. За однією з них, тризуб символізує сокола, який падає на здобич.
Наш тризуб, до слова, ще догеральдичний символ. Бо ж саме поняття “геральдика” (гербознавство) з’явилося пізніше за нього.
“В його основі лежить, як я підозрюю, не зовсім геральдика, яка пов’язана з певною родиною. Можливо, це якийсь рунічний символ, який характерний якраз для скандинавських народів”, — каже історик Антон Дробович.
“У 13-му столітті через катастрофічну монгольську навалу Київська Русь занепала. Колишні землі Русі розділилися між Руським королівством, Великим князівством Литовським, короною Польською. Тризуб як такий не використовувався. Але навіть у час правління Великого князя Литовського, Руського і Жемантійського, коли з’явилися колони Гедиміна (державний символ Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського), вони теж нагадували тризуб”, — розповідає Олекса Руденко.
Дискусії в українських культурних колах щодо національної символіки знову почали точитися лише у 20-му столітті. Тоді, 1948 року, розпочалася Весна народів, і українці задумалися про свої національні барви. А потім і про герб — їм треба було визначити, який знак міг би стати об’єднувальним для всіх українських земель. І якби з цього часу і до 1918 року в якусь мить віхи історії звернули б не туди — замість тризуба ми могли б мати геть інший герб.
Це міг би бути козак з мушкетом — герб Війська Запорозького або Галицький лев — символ Руського королівства а, згодом і Західноукраїнської Народної Республіки. Був також варіант зобразити Архистратига Михайла із галицьким левом на щиті. Бо Архистратиг Михайло — символ Київщини та, ширше, Наддніпрянської України. І поєднання його з галицьким левом мало б символізувати єдність східних та західних українців. Втім, врешті переміг найдавніший і найлаконічніший із символів — тризуб затвердили за офіційний герб УНР 25 лютого 1918 року.
Перемогла амбіція зав’язати свою історію як найдавнішу. Обрали тризуб, бо це велич Русі, це хрещення Русі, це могутні постаті, такі як Володимир Великий, як Ярослав Мудрий, — розповідає Олекса Руденко.
Повноцінно стати знаком української державності тризуб зміг після розпаду Радянського Союзу. Утім, завдяки тому, що його прийняли як герб Української держави на початку 20-го століття, ним почали активно послуговуватися повстанці.
Національна символіка, включно з гербом, вона була таким способом позначення для повстанців різних часів, зокрема й УПА. Також його використовували ті, хто був колишніми козаками і старшинами армії УНР, дисиденти. Навіть люди, які опинялися в таборах, зокрема, ГУЛАГу, — каже історик Антон Дробович.
Окрім цього, тризуб активно використовували чимало емігрантських організацій. Натомість влада СРСР тризуб тлумачила по-своєму.
“У Радянському Союзі для нього було окреме визначення: націоналістичний символ. Але СРСР, як і кожна імперія, формував сенси. Він стверджував, що націоналістична — далі знак рівняння — нацистська”, — каже Олекса Руденко.
Тризуб затвердили як Малий герб України 1992 року. Відтоді було дев’ять спроб обрати також і Великий державний герб. Остання з них — 24 серпня 2021 року. Тоді депутати підтримали один з проектів Великого державного герба у першому читанні.
Якби тоді його таки затвердили, Великий державний герб використовували б на офіційних символах президента, великій державній печатці, печатках президента, Ради, Кабінету міністрів, Конституційного та Верховного судів, фасаді будівель цих установ, а також на грошових знаках України за рішенням Національного банку. Однак далі за перше читання справа не просунулась.
Зараз тризуб — оздоба також і українського війська. Його на головних уборах носять захисники.
2014 року за татуювання українського герба із підписом “Слава Україні” бойовики відтяли руку українському військовослужбовцеві, айдарівцю Василю Пелишу. Йому на той час було 19 років. І зараз цей чоловік знову став до лав Збройних сил.
“Чим більше Росія вчиняє оцих немотивованих звірств (бо кожен зі своїм тілом може робити те, що захоче), тим більше спонукає кожну людину, яка від цих звірств постраждала, присвятити своє життя боротьбі з Росією”, — вважає історик Антон Дробович.
“Нас постійно намагаються переконати, що нас або просто не було, або нас хтось придумав. Якщо ви пригадаєте виступи Путіна і його діячів, вони постійно міняють думку щодо того, а хто ж, власне, придумав Україну. Для мене наявність тризуба як головного символа зшиває останнє тисячоліття нашої історії. Це дуже знаково і дуже правильно, що саме він є нашим символом. І нині це також символ нашої боротьби і подальшої перемоги”, — говорить геральдист Олекса Руденко.
28 липня ми вперше відзначали День української державності. Що це за свято і яка його історія — дізнавайся в матеріалі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!