Не вперше, але чи точно востаннє? Аварії на тролеях в Україні — хто відповідає за безпеку атракціонів

Цими вихідними Київ сколихнула трагедія на тролеї через Дніпро в напрямку Труханового острова. За даними Національної поліції, внаслідок пошкодження троса у воді затонув 20-річний хлопець. Відкрито кримінальне провадження, а на власників атракціону очікує розслідування щодо дотримання безпекових норм.

Та водночас людей хвилює питання — чи є таке ризиковане дозвілля законним, та хто, врешті, несе відповідальність у разі нещасного випадку? Наразі правоохоронцям лише доведеться знайти винуватців київської трагедії. Але вчорашній випадок — не перший і для столичного зіплайну через Дніпро, і для України загалом. 

Vikna.tv проаналізували історію тросових переправ та знайшли випадки, які доводять — користуватися цими конструкціями варто дуже обережно та розуміючи всі ризики. А юристка та адвокатка Юлія Танасійчук в ексклюзивному коментарі пояснила, на чиї плечі лягає відповідальність за дотримання правил безпеки на подібних атракціонах. 

Аварія на тролеї у Києві — як почав свою діяльність небезпечний атракціон 

Екстремальний атракціон у Києві має довгу історію. Він розпочав свою роботу у 2012 році, й з того часу декілька разів закривався через недотримання правил безпеки. 

З перших днів роботи об’єкт заробив репутацію травмонебезпечного — періодично охочі скористатися переправою отримували різні травми. У 2012 повідомлялося, що одна людина травмувала ногу.

А вже у 2013 на зіплайн вперше посипалися масові звинувачення у травмуванні дівчини, яка нібито впала з тролея на Трухановому острові.

Однак тоді міліція Києва заявила, що вона впала з дерева неподалік, а оскільки був дощ, її перенесли під укриття станції зіплайну. Атракціон продовжив працювати у звичайному режимі до 2017 року. Потім Дніпровська районна адміністрація у Києві демонтувала його через порушення правил безпеки. 

Через короткий час тролей знову почав перевозити людей через Дніпро, аж поки не трапився інцидент, який на декілька років поклав край екстремальному дозвіллю. 

За словами очевидців, у травні 2018 року на атракціоні обірвався трос, і хлопець, який мав переправитися з острова до Арки Свободи українського народу, зірвався та впав на пісок. Користувачка Facebook Ruzanna Araratovna зафіксувала на відео, як натовп оточив хлопця, який лежав неподалік станції зіплайну. 

Згодом у КМДА почали розслідування. Тодішній радник мера та нардеп Олег Білоцерковець написав, що небезпечну розвагу демонтують через недотримання правил безпеки. Він додав, що оператор підкупив постраждалого, який впав з тролея, аби той дав неправдиві свідчення, що нібито він впав з дерева. 

Також служби фіксували безліч скарг від клієнтів, які неодноразово зависали під час спуску. Відтоді атракціон закрили аж до 2020 року — до моменту оголошення владою Києва конкурсу на залучення інвестора для будівництва канатної переправи через Дніпро.  

Unsplash

Планувалося відкрити один посадковий майданчик на ділянці площею 0,02 гектара біля Арки Свободи українського народу, другий — на ділянці площею 0,05 гектара на Трухановому острові, вартістю 3,69 мільйона гривень. Замовником проекту виступило КП Плесо, а замовником підготовчих робіт — Київське інвестиційне агентство.

У 2021 році канатна переправа знову відкрилася і почала перевозити людей через річку. Мережею ширилися відео очевидців, які неодноразово бачили — люди застрягали на шляху від парку до острова прямо над водою. 

@zipulya_official #зипуля #труханов #канатнаядорога #киев #хочуврек ♬ оригинальный звук – Андрей Посысаев

Евакуювати їх доводилося власноруч. Для цього робітники атракціону мали дістатися до людини з іншого боку троса і тягнути її в бік берега. 

@ira555s Київ#Канатна ♬ Papamericano – Papa Beat

Читати на тему

У Києві обірвався тролей над Дніпром: тіло хлопця знайшли водолази

Популярний атракціон тролей у Києві обірвався. Молодого хлопця на другий день пошуків знайшли водолази.

Карпатські пригоди з поганим кінцем: нещасні випадки на зіплайні та роуп-джампінгу у горах

Схожі випадки притаманні не лише столиці. Зіплайни та канатні переправи мають попит і в гірській місцевості. На відміну від київської переправи над Дніпром, там людей на небезпечні атракціони приманює можливість летіти над прірвою. 

Саме це бажання стало фатальним для 18-річного Назара Скиби, який загинув 28 травня 2017 року, зірвавшись з 25-метрової висоти в урочище на очах рідних. Аварія на тролеї сталася у курортному селищі Ворохта на Івано-Франківщині. 

Рідні загиблого стверджували: незнайомий чоловік, власник канатно-тросової переправи, підійшов і наполегливо запропонував цю розвагу. Він запевнив, що трос витримає понад 100 кілограмів. 

Коли Назар надягав ремінь, поскаржився, що він не налазить на одну ногу. Однак власник заявив, що так має бути та відправив хлопця через прірву. Після падіння, яке виявилося смертельним, правоохоронці почали розслідування. З’ясувалося, що власник не мав документів на зіплайн та встановив його незаконно.  

Але не зіплайном єдиним. Екстремалів приваблює ще один вид екстремального дозвілля — роуп-джампінг. Його організатори теж не завжди можуть гарантувати безпеку для охочих отримати гострі відчуття. 

Зокрема, у 2015 році у Луцьку молодий хлопець загинув, а дівчина дістала травми внаслідок невдалого стрибка з вежі. Тоді причиною трагедії став трос, який розірвався в момент падіння. У 2019 році на гірськолижному курорті Буковель двоє чоловіків впали на землю через обрив головного троса.

Unsplash

Читати на тему

Любителі “гострих” відчуттів? Що таке адреналінова залежність та чому люди ладні навіть ризикнути життям

Чому людям хочеться “гострих” відчуттів? Читай у нашому матеріалі, чим небезпечна адреналінова залежність.

Хто відповідальний за безпеку на екстремальних атракціонах 

За словами юристки Юлії Танасійчук, дозвіл на експлуатацію подібних атракціонів видає територіальний орган Державної служби з питань праці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Строк дії дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки становить п’ять років. Вимоги до експлуатації встановлюють Правила будови й безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р.

Атракціони підлягають періодичному технічному огляду після міжсезонного зберігання не рідше одного разу на 12 місяців. Це необхідно, щоб підтвердити справність конструкцій та дотримання вимог правил. 

Позачерговий технічний огляд проводиться після:

• реконструкції;
• ремонту канатів, ланцюгів та іншого устаткування;
• перерви в експлуатації;
• демонтажу та встановленню на новому місці;
• деформації та інших пошкоджень;
• аварій.

Технічний огляд атракціонів, віднесених до категорії підвищеної небезпеки, проводить організація, яка отримала дозвіл органу охорони праці на право проведення техоглядів атракціонів.

Водночас суб’єкт господарювання, який експлуатує атракціони, призначає відповідального працівника, який слідкує за утримання атракціонів у справному стані, а також обслуговувальний персонал та ремонтну службу. 

Згідно зі статтею 13 Закону України Про охорону праці за безпечну експлуатацію атракціонів несе відповідальність суб’єкт господарювання (роботодавець). 

А відповідно до п. 11.1 Правил будови й безпечної експлуатації атракціонної техніки, забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки покладено на власників об’єктів, організаторів проведення заходів та відповідальних за оренду територій. 

Відповідальними за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів та якість введення в експлуатацію тросових переправ є підприємство, установа, організація, що виконали відповідні роботи.

Тобто функціонування таких місць дозвілля не може бути законним без дозволу держорганів, а всі подальші інспекції щорічно мають підтверджувати факт безпечності конструкцій. 

Unsplash

Компанія не мала досвіду у подібних проектах: Київська прокуратура намагалася заборонити скандальний об’єкт

Тепер на зіплайн у Києві чекає низка перевірок. Але деякі цікаві подробиці випливають вже зараз. Наприклад, що Київська міська прокуратура вимагала заборони об’єкту ще у 2021 році.  

Прокурори звернулись до Господарського суду Києва з позовом про визнання незаконним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 11.01.2021, згідно з яким переможцем інвестиційного конкурсу визнали компанію без досвіду з реалізації подібних проектів та досвіду експлуатації атракціонів подібного типу.

У суді відмовилися задовольняти позов, не погодившись з тим, що канатна дорога через Дніпро належить до атракціонів підвищеної небезпеки.  

Також виявилося, що на момент проведення інвестиційного конкурсу та судового розгляду проектна та технічна документація щодо атракціону не були розроблені.

Подальша доля атракціону біля Арки Свободи українського народу наразі невідома. Як засвідчує досвід, за останні 12 років навіть після декількох раундів заборон переправа продовжувала свою роботу. Декілька разів її закривали через порушення умов експлуатації. Аварія на тролеї показала, що переживання щодо безпечності не були марними. 

Залишається сподіватися на відкрите та справедливе розслідування, яке завершить цикл смертельно небезпечних забавок не лише у столиці, а по всій Україні. А відвідувачам варто вкотре задуматися над тим, чи вартують кілька хвилин адреналіну та гострих відчуттів всіх ймовірних ризиків. 

Активний відпочинок може бути цікавим і безпечним одночасно. Ми розповідали про те, чим можна зайнятися влітку, щоб запам’ятати свою відпустку надовго. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.