Зустріч міністра освіти і науки України Оксена Лісового з освітньою омбудсменкою Надією Лещик, що відбулася минулого тижня, привернула увагу до важливої проблеми — освітніх втрат, які зростають в Україні через тривалі війни та пандемії.
Як заявила Надія Лещик, ситуація вимагає рішучих кроків на всіх рівнях освіти, аби компенсувати втрати, що накопичилися внаслідок зруйнованої інфраструктури, перебоїв у навчальному процесі та особистих труднощів учнів. Одним з можливих рішень є надання дітям додаткового року навчання в класі без згоди батьків.
Освітні втрати
На офіційній Facebook-сторінці освітньої омбудсменки вказано, що після двох років пандемії COVID-19 та майже трьох років війни, багато учнів не змогли пройти повноцінний навчальний процес. Це стосується як дітей, які перебувають в Україні, так і тих, хто вимушено виїхав за кордон.
Відсутність стабільного доступу до освіти, електроенергії, інтернету, а також проблеми з безпекою стали основними перешкодами для учнів.
Окрім цього, діти, що навчаються за кордоном, часто мають програму, яка не відповідає рівню української освіти. Саме тому, після повернення додому їм складно адаптуватися до української освітньої системи.
Чому варто залишити дитину на другий рік навчання
На думку освітньої омбудсменки Надії Лещик, для подолання освітніх втрат можна дати школам право залишати учнів на другий рік навчання за рішенням педагогічної ради, якщо є відповідні умови. Йдеться про випадки, коли дитина має початковий рівень навчальних досягнень, довго пропускала заняття або не відвідувала школу протягом семестру.
Таке рішення дозволить уникнути ситуацій, коли учень (учениця) не може освоїти матеріал, переходить до наступного класу, унаслідок чого лише погіршує свої знання. В Україні цей підхід є новим, але в багатьох країнах, зокрема в Європі, усе це — звична практика.
Ситуація за кордоном
Наприклад, у Польщі педагогічна рада може ухвалити рішення про повторне навчання учня за згодою батьків або в окремих випадках через стан здоров’я чи особливості розвитку. В Італії ж учень (учениця) може бути недопущений (-ою) до наступного класу, якщо він (вона) не відвідував (-ла) школу більше ніж на три чверті навчального року.
В Україні також важливо враховувати досвід інших держав та адаптувати відповідну практику, з огляду на інтереси учнів.
Чому це не покарання, а можливість
У свідомості багатьох українців залишення дитини в тому ж класі асоціюється з покаранням, що може негативно вплинути на її самооцінку. Однак у нових умовах війни та кризових ситуацій, це швидше можливість для учнів покращити свої знання без зайвого стресу.
Освітня омбудсменка підкреслила, що це не є покаранням. Діти повинні мати можливість повноцінно опанувати необхідний матеріал.
Читай детальніше про виклики та проблеми очного навчання в школі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!