Фото Depositphotos, Facebook Україна продовжує боротьбу за повернення своїх військовополонених, які перебувають у російському полоні без належної медичної допомоги. В телеефірі уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що найбільш термінового звільнення потребують тяжкопоранені та важкохворі полонені. — На мій погляд, саме ця категорія — важкопоранені й важкохворі військовополонені — потребує термінового повернення. На жаль, багато хто з наших хлопців помирає через ненадання меддопомоги, — зазначив він. Репатріація військовополонених: перші кроки На зустрічі з омбудсманами Росії, України та представниками МКЧХ обговорювали створення змішаних медичних комісій. Лубінець повідомив, що Україна вже сформувала такі комісії та вимагає від Росії таких самих дій. — Ми вимагали від російської сторони зробити те ж саме — розпочати процедуру верифікації фізичного стану всіх військовополонених і автоматично розпочати процедуру репатріації, — підкреслив Лубінець. За його словами, російська сторона взяла це питання в роботу, проте без жодних гарантій. Він висловив сподівання, що МКЧХ вимагатиме від Росії повного виконання Женевських конвенцій. Лубінець також припустив, що процес репатріації може затягуватися, але високо оцінив перший крок у цьому напрямку. Чекаємо наступних зустрічей, — додав омбудсман. Читати на тему За кожного йдуть переговори: як складаються списки на обмін полоненими й чим допомагають акції підтримки Як формують списки на обмін полоненими: розповіла керівниця Центрального представництва Координаційного штабу Юлія Павлюк. Роль міжнародних партнерів Україна отримує підтримку з боку Об’єднаних Арабських Еміратів, які активно працюють над поверненням військовополонених. Крім того, Катар допомагає у питанні репатріації українських дітей. Лубінець подякував цим країнам за використання всіх можливих важелів впливу на російську сторону. Документування воєнних злочинів Омбудсман повідомив, що Україна звернулася до ООН та МКЧХ із проханням зафіксувати випадок розстрілу шістьох українських військових російськими солдатами. — Окрім МКЧХ, я звернувся до ООН, щоб вони зафіксували цей випадок. Щоб, зокрема, було окремо напрацьовано спецдоповідь, яку, я сподіваюся, буде представлено на майданчику ООН і інших міжнародних організацій, — наголосив Лубінець. Він також закликав міжнародну спільноту не обмежуватися лише засудженням дій Росії, а вживати конкретних заходів. Додатково вводити санкції проти РФ, виділяти нові й нові пакети допомоги для України, українців, ЗСУ. Реакція на критику Дмитро Лубінець відреагував на заяви ексрадника офісу Президента Олексія Арестовича, який розкритикував поведінку українських військових перед розстрілом. — Подібні заяви, на мій погляд, — це верх цинізму. Як на мене, не мають морального права коментувати поведінку військовослужбовців люди, які не перебувають у лавах ЗСУ. Якщо ти когось критикуєш, будь ласка, покажи власним прикладом, — заявив омбудсман. Україна продовжує боротьбу за своїх військовополонених, водночас наголошуючи на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права. Залучення міжнародних організацій та партнерів, таких як ООН, МКЧХ, ОАЕ та Катар, є ключовим для досягнення цих цілей. Тим часом кожен крок у цьому напрямку є важливим, навіть попри всі перепони з боку Росії. Раніше ми писали про російських військовополонених з Курської області, вони розповіли про своє перебування в українському СІЗО та власне бачення війни.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Росія, Україна, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему За кожного йдуть переговори: як складаються списки на обмін полоненими й чим допомагають акції підтримки Як формують списки на обмін полоненими: розповіла керівниця Центрального представництва Координаційного штабу Юлія Павлюк.