За кожного йдуть переговори: як складаються списки на обмін полоненими й чим допомагають акції підтримки

З початком повномасштабного вторгнення Україна стикнулася з раніше не баченою кількістю полонених — не лише військових, а й цивільних. Досвід обмінів, яких від 24 лютого 2022 відбулося вже 60, насправді є унікальним: адже ніколи раніше військовополонених не повертали додому під час ведення бойових дій.

З 2022 року питанням повернення бійців займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Керівниця його Центрального представництва — Юлія Павлюк, в інтервʼю журналістці Наталії Жуковській для видання Sestry зазначила, що перемовини ведуться буквально за кожного полоненого.

Як складаються списки на обмін, хто бере участь у плануванні операції та які важливі завдання стоять перед Координаційним штабом — розповідаємо далі у матеріалі.

Як складають списки на обмін

З початку великої війни в Україні діє Національне інформаційне бюро, в яке вносяться всі військовій, які никли безвісти. Дані про них можуть передавати як родичі, так і військові частини.

По суті, саме реєстр НІБ і є списком на обмін. Він передається російській стороні.

Немає чіткої та регульованої схеми, за якою б відбувалися обміни. Кожен обмін і кожні перемовини — це спецоперація. За кожну людину завжди різні перемовини, — пояснює Юлія Павлюк. 

Методи мають свою унікальність, про яку назагал не говорять. Однак є й відкриті дані.

Зокрема, у пріоритеті завжди ті, хто потрапив у полон ще з 2014 року. Але у випадку, якщо Росія пропонує віддати когось іншого з меншим терміном утримання, українська сторона погоджується на такий обмін.

Facebook

Також у пріоритеті важкопоранені та хворі особи. Росія неохоче віддає офіцерів певних підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, прикордонників, а також тих полонених, яким надають особливу увагу у ЗМІ і які мають медійність.

— Якщо рідні хочуть якимось чином допомогти, то треба обов’язково радитись з фахівцями. Війною мають займатися військові. Коли починається самодіяльність  — це недобре, і може лише нашкодити.

Загалом, офіційна позиція Києва залишається незмінною: обмін всіх на всіх, — додає керівниця Центрального представництва Координаційного штабу.

Наразі Штаб намагається брати на обміни приблизно однакову кількість військових з різних підрозділів. У кожному обміні буде більше людей зі Збройних сил України, трішки менше Нацгвардії, прикордонників тощо. 

Читати на тему

Україна домовилася з РФ про постійні обміни полонених у 2025 — Лубінець

У пріоритеті важкохворі, тяжкопоранені та ті, хто перебуває у полоні найдовше, зазначив уповноважений з прав людини.

Якими є обміни та умови утримання полонених

За словами Юлії Павлюк, кожен обмін — це ціла спецоперація. Часто вони зриваються через російську сторону, можуть затягуватися на години. Наприклад, було обумовлено провести обмін о 8:00, але по факту він відбувся о 20:00 чи навіть о 22:00.

Обміни зриваються також через обстріли пунктів, де вони мали відбутися.

Гарних умов полону, зазначає Юлія Павлюк, немає ніде. Однак Росія не дотримується навіть Женевських конвенцій. Якби це було не так, то й стан здоровʼя бранців мав би бути кращим.

Facebook

Однак Україна не може на це вплинути. Всі свідчення колишніх полонених детально документуються і передаються місії ООН та Міжнародному Червоному Хресту.

— На жаль, представників МКЧХ у Росії майже не допускають до місць утримання українських полонених. Їхня робота на тимчасово окупованих територіях та у РФ на сьогодні є дуже обмеженою і недостатньою.

Більшість наших захисників і захисниць, повернених з полону, стверджують, що не бачили представників Червоного Хреста жодного разу.

Зокрема це стосується і передачі листів та посилок, — пояснює керівниця Центрального представництва Координаційного штабу. Хоча саме МКЧХ мало б контролювати, чи дійшли листи та посилки до адресатів.

Читати на тему

Нас звинувачують у бездіяльності — як насправді працює Служба розшуку Українського Червоного Хреста

Все, що варто знати українцям про роботу УЧХ та відмінність Національного офісу від Міжнародного.

Як акції допомагають прискорити обміни

Активні українці систематично проводять акції на знак памʼяті про всіх, хто зараз перебуває у полоні. До них часто долучаються й уже звільнені, колись полонені цивільні та військові.

Фото: Альона Королюк/Facebook

Ці ініціативи, на думку Юлії, показують згуртованість нації у часи війни. Також це нагадування для інших країн про події тут.

Акції нагадування — це для спільноти. Перемовинами й обміном займаються військові.

Однак коли відбуваються акції зі звинувачення наших держструктур, це грає на руку агресору, — пояснює Юлія Павлюк.

Раніше Вікна ексклюзивно спілкувалися з керівницею патронатної служби Янголи Оленою Толкачовою: про стан полонених, обміни та супровід після звільнення.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.