Це торжество рівності: офіцерка Христина на псевдо Кудрява про мобілізацію жінок та зв’язок з минулим

Війна посилює стереотипи чи навпаки руйнує їх? Офіцерка бригади Рубіж Христина на псевдо Кудрява впевнена, що цей тяжкий період — трансформаційний. А тому дає можливість побороти всі упередження, які були закладені в минулому, аби будувати майбутнє.

В інтерв’ю команді Факти ICTV офіцерка поділилася думками про мобілізацію жінок, а також пояснила, чому відчуває зв’язок з жінками, які боролись за незалежність України століття тому.

Про власний досвід у війську

Багато я розказувати не можу насправді про свої функціональні обов’язки, але я виконувала завдання в складний період.

Я виконувала функції командира групи, яка складалася з чоловіків. Ми виконували завдання на лінії фронту. Тобто це був для мене один з найяскравіших етапів війни.

Зараз, коли вже є люди на місцях, яким я довірила цю роботу, я вже виконую більш менеджерські, організаційні завдання.

Напевно найяскравішою роботою була Курдюмівка, Озарянівка, Бахмут, Хромове та дорога життя, Лиманський напрямок. Це контрнаступ, коли нам вдалося звільнити населені пункти.

Думки про мобілізацію жінок та чоловіків

Ми знаходимося на тому етапі часового проміжку війни, коли чоловікам до війни, навіть з 2014 року, дали можливість навчитися. Тобто була обов’язкова строкова служба, де тобі дають всі навички, які потрібні для того, щоб елементарно виконувати обов’язки піхотинця в окопі, а далі вже за спеціальністю.

Для жінок такої масової можливості не було. Були тільки військові кафедри та твоє бажання.

Тому мобілізація чоловіків — це про те, що держава вже надала вам можливість, і зараз ви реалізовуєте свій громадянський обов’язок. А мобілізація жінок — це про те, що ми тільки зараз роздумуємо, чи давати їм таку можливість навчитися та отримати ті навички, які зможуть використати, щоб захистити себе та свою родину і бути в строю.

Це наскільки разюча тема, тому що ми знаходимося на балансі двох дуже важливих для нас історій. Одна про демографію, а друга — про мобілізацію. І перша без другої насправді неможлива.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Христина Кудрява (@kydrava_)

Тому тут треба бути дуже обережним і давати можливість для того, щоб потім вимагати в людей виконувати свій громадянський обов’язок.

Як на мене, простих рішень немає й не буде. І всі, хто говорить про якісь ілюзорні “закінчу війну за два тижні”, це люди, які обманюють себе насамперед.

Чи змінилося ставлення до жінок за роки вторгнення РФ

Я знаходжуся в зоні бойових дій, у строю і виконую свої функціональні обов’язки. Це торжество рівності, як на мене.

Напевно, війна руйнує такий стереотип.

Я ж теж була тією, хто продукував стереотип, що я ж насамперед жінка. Але на війні ти розумієш, що ти мусиш бути професіоналом. І це про ресурс, який наша держава може задіювати.

Не користуватися правом жінок бути в цій боротьбі було б дуже неправильно насправді, враховуючи ту проблему з мобілізацією, яка в нас наразі є. Якщо жінка може і хоче служити, то забороняти її було б дуже неправильно.

Читати на тему

Великий калібр для великої помсти: як та чому 19-річна мінометниця Валя нищить окупантів на Донеччині

У неї загинули друзі та коханий, тому Валентина вибрала великий калібр для великої помсти.

Жінки зараз виконують абсолютно різні функції, абсолютно на різних посадах. Це бойові посади чи бойового забезпечення, на якій була я. Це посади тилового забезпечення, і чогось ми не говоримо про тільки чоловіків, які виконують функції на тилових посадах. Хіба це не важливо?

Піхотинець в окопі повинен знати, що в нього є всі види забезпечення і що його зіткнення з противником віч-на-віч буде в крайньому разі. Тобто до нього не підпустять ворога, бо є БПЛА, розвідка, артилерія. І все повинно працювати разом, тобто ні в якому разі не нівелювати тилові посади та роботу бойового забезпечення.

Для мене, напевно, основа основ: відходити від будь-яких моментів поділу на жінок та чоловіків, залишаючи тільки людину, особистість, професіонала, який виконує свої функції, які відповідають його посаді. І не жаліти когось і не допускати до виконання якихось завдань. Як тільки ми це в головах переборемо, то, я думаю, що питання, як такої нерівності, не буде стояти.

Про жінок в боротьбі за незалежність України

Жінки в русі УПА, увесь визвольний рух, зв’язківиці та розвідниці, це буквально були жінки з Волині та Буковини.

Я дуже сильно відчуваю зв’язок з тими жінками, які боролися за Україну, коли нашої державності не було.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Христина Кудрява (@kydrava_)

І для мене дуже важливо говорити, що той фемінізм, який ми тут виборюємо, ми говоримо про течію, яка не про індивідуалізм, а про колективне. Про те, що коли треба, жінки можуть ставати в стрій та обороняти.

Мені дуже важливо відчувати, що в нас вже були такі жінки, які по десять років відсиділи в концтаборах, які були засуджені на території тодішньої Польщі, які сиділи на одній лаві з Бандерою і несли таку саму чашу покарання, як і інші провідники, які боролися за українську державність.

Ми повертаємося до наших історичних джерел та до нашої боротьби. Знову і знову, на превеликий жаль, проходимо цей шлях, але вже в більших масштабах.

Вирішила стати на захист Батьківщини й Військовослужбовиця 77 ОАеМБр Наталя, яка керує ударними БПЛА. Читай історію військової, яка пішла на службу разом з чоловіком.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.