Фото Instagram Валентина Коркішко — старша навідниця мінометної батареї. Вона могла б боротися за чемпіонський титул з художньої гімнастики, здобувати науковий ступінь з міжнародної економіки, однак обрала інший шлях. Читай історію 19-річної мінометниці в нашому матеріалі. Мінометниця у свої 19 років — історія Валентини Коркішко Її історія приголомшує навіть досвідчених воїнів. Після нападу Росії 24 лютого 18-річна дівчина добровільно пішла до військкомату і там наполегливо просилася на фронт. Зараз Валя воює на Бахмутському напрямку у складі 241 окремої бригади Сил ТРО. Так сталося, що у мене загинули друзі, мій хлопець… Мій командир — Відьма, пообіцяла дати великий калібр для великої помсти, — розповідає військова. Каже, найбільше любить працювати 82-мм калібром. А приціл стоїть на рівні її зросту. Мама Валентини, пані Ганна, розповідає, донька поставила її перед фактом, що йде на війну. Мати вирішила підтримати доньку, зробити все, аби їй допомогти. Всі кажуть, вона така у вас спокійна. Вона сильна. Але ж кому вона може поплакатися, розповісти — тільки своїй мамі. Я хочу, щоб вона хоча б за мене не переживала. Валентина з дитинства займається спортом. Каже, це дисципліна, але й стрес, проблеми зі здоров’ям. Після гімнастики доводиться досі лікувати коліна. Дівчина ділиться: не знає, як їй буде далі в цивільному житті. Думає, можливо, буде економісткою, але це здається чимось нереальним. Читати на тему Щоб жити нормальне життя, є один вихід — перемогти: історія військового про бої на Луганщині Історія військового, який надихнув свого брата й тата приєднатися до війська. — Можливо, людям, у яких були вибудовані життя, кар’єра, сім’я — буде шанс повернутися з війни. А у мене до цього не було взагалі нічого вибудованого, я тільки починала це робити. Валентина каже, бачить, що можна змінити у війську. Сподівається, що їй вдасться змінити щось на краще. Додає, на фронті сильно хвилюється за маму — адже росіяни обстрілюють ракетами міста. У день зйомок Валі вперше за довгий час вдалося потрапити на дві години додому, вона зустрілася з мамою. Ділиться, у Києві — мир, життя. Але цивільні повинні думати про фронт. І боротися за військових так, як військові борються за цивільних. Я 19-річна дівчина, маленька, не дуже сильна. І я не можу собі дозволити сказати, що не народжена для війни, і що вона мене не стосується. Якось так. Мені час працювати. Раніше ми розповідали історію бійця Ісуса-Назарія. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: війна в Україні, Донеччина, Життєві історії, Жінки на війні, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Щоб жити нормальне життя, є один вихід — перемогти: історія військового про бої на Луганщині Історія військового, який надихнув свого брата й тата приєднатися до війська.