Війна в Україні стала, без сумніву, найтрагічнішою сторінкою людства 21 століття. Та разом з тим, цей період немов лакмус показав, яке нутро криється за зовнішньою обгорткою кожної людини. Як не дивно, проте кілька притомних людей можна знайти й у глибокому тилу ворога.
Він працював менеджером у Газпромі, заробляв чималі кошти та голосував за Путіна на виборах. А потім, як казав їхній очільник, “сталася СВО”: громадянин Росії, що народився в українській Охтирці, Ігор Волобуєв покинув країну та всі свої статки, пішов у ЗСУ та відправився воювати у гарячі точки.
Що керує цією людиною та чи вважає він себе винним у тому, що він та йому подібні “виростили” диктатора, чоловік розповів журналісту Максиму Крапівному.
Ігор Волобуєв прожив у Росії 30 років, отримав громадянство та мав престижну посаду в Газпромі. Сам він народився в Україні, однак життя будував у сусідній країні.
Чоловік зізнається, що двічі ходив на вибори й щиро голосував за партію Єдиної Росії та Путіна, бо вірив, що живе в нормальній країні.
— Я щиро голосував, не тому, що мені хтось так сказав. Я вважав, що живу в нормальній країні.
Знаєте, я дуже багато часу сам з собою розмовляв, чому так? Зі мною так трапилося, що в мене очі відкрилися з українським Майданом наприкінці 2013 року.
Я виїхав з маленького українського містечка навчатися до Москви, зміг там досить швидко освоїтися та побудувати кар’єру. Коли у 2012 році була Болотна площа (протести у Росії, що проходили на однойменній площі — ред.), вона пройшла повз мене. Я бачив свій приклад і не розумів, чому ці люди не можуть просто працювати й заробляти кошти, — ділиться спогадами Ігор Волобуєв.
Unsplash
На той момент чоловік розумів, що люди виступають проти російської влади, однак сам він вважав РФ країною можливостей.
— Я розумів, що на той момент Путін порушив конституцію РФ, але не бачив причини не голосувати за нього на виборах. Так, моя вина подвійна чи навіть потрійна. Я завжди усвідомлював, де я народився, де моя батьківщина, і ніколи не вважав Росію рідним домом.
Я знав, що я українець. Знав, і все одно на них працював. Але такий конфлікт інтересів в мене почався вже у 2013 році.
Також Ігор цілком розуміє, що ті протести були шансом росіян повалити диктатуру, однак вони ним не скористалися, не дотиснули на владу. Натомість українці завжди досягали й досягають мети саме шляхом волевиявлення.
— Україна завжди була вільною країною. Росія такою не була ніколи, — висновує Волобуєв.
Перші роздуми про несправедливу та цілком аморальну політику Кремля в Ігоря Волобуєва почали з’являтися після українського Майдану. Водночас весь період російсько-української війни до 2022 року він не робив нічого суттєвого для рідної країни.
— Це був компроміс. Мій з моєю родиною. Я ніколи цього не розповідав і поки що не збираюсь. У мене є причини, але я не виправдовуюсь ними.
— Скажімо так, тоді мені здавалося, що все, що відбувається на моїй батьківщині, не є достатньою причиною для того, яку ціну я мав би заплатити. Зрештою, я її таки заплатив.
Якби я був один, то поїхав би ще на початку 2014 року. Але я не хотів підставляти так багато людей тоді, я був не сам, — каже чоловік.
Ігор Волобуєв на той момент заробляв до $200 тис. на рік, мав гарне авто та соціальний статус. Як сам вважає, він був представником справжнього середнього класу. Мав дружину та сина. Про своє рішення не повідомив відкрито: зібрався за два дні та сказав, що їде до Туреччини — він часто подорожував і така поїздка ні в кого не викликала підозр.
І дружина, і син Ігоря залишилися в Москві. Вони обоє працюють в Газпромі.
В мене з ними контактів ніяких немає. В мене родини більше немає. Дружина практично одразу зі мною розлучилася.
— Я з ним не спілкуюся. Це була моя ціна, яку я повинен був заплатити, і я знав, на що йду, коли покидав Росію, — каже Ігор Волобуєв. — Я “втік” на війну, дістав поранення і дивом вижив.
— Двох речей: потрапити в полон і втратити свою репутацію тут, в Україні.
У мене серце завжди було в Україні, а мозок — в Росії. Я жив з цим конфліктом роками, а 24 лютого 2022 року стало каталізатором для мене.
Нині Ігор Волобуєв не шкодує про своє рішення піти служити до ЗСУ та каже, що йому справді пощастило потрапити тут у хороші руки.
Раніше ми також розповідали тобі історію жінки, яка пережила Другу Світові війну і змушена була знову втікати від росіян з Харкова. Сама вона — етнічна росіянка, а що тепер думає про громадян РФ, можеш дізнатися з нашого матеріалу.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.