Минулого року у благодійному фонді Свої було півтори сотні кисневих концентраторів. Тепер півтори тисячі. І цього не вистачає.
Засновниця фонду Леся Литвинова розповіла про критичну ситуацію з Covid-19 в Україні.
— Яка зараз ситуація з Covid-19 в Україні?
— Ми спостерігаємо класику з колективною відповідальністю, коли “під роздачу” потрапили всі. Більшість людей винні в цьому.
Винен МОЗ, який вважав, що ми готові до всього і в нас немає жодних проблем. І навіть коли настав момент, коли стало зрозуміло, що в нас проблеми, вважали за краще говорити “в нас усе під контролем”.
Ось це найжахливіше, те, що я терпіти не можу, — коли брешуть.
Завжди можна з будь-якої ситуації знайти вихід, об’єднатися, допомогти, вчасно підстелити соломки. Але для цього потрібно, щоб хтось відкрив рота і сказав: “Хлопці, у нас трабли. Давайте говорити чесно”.
Винні люди, які хочуть жити без обмежень, мати вибір вакцинуватися чи ні, але при цьому хочуть, щоб їх рятували. Людей, які дбають про себе та оточення, небагато.
— Як Ви ставитеся до людей, які не хочуть вакцинуватися?
— Я насправді щиро розумію багатьох, хто не хоче вакцинуватися і сидіти під замком. Але кожен має вибрати собі якусь модель поведінки, коли він і його сім’я будуть у безпеці. Не можна закрити очі на це (пандемію — прим. ред.)
Є люди, які навпаки вакцинувалися, але при цьому категорично не хочуть носити маски та ковідні сертифікати. Їх я також розумію. З багатьма ми спілкуємося, і в них цілком розумні та вагомі аргументи, чому це все так.
Але більшість людей — це про “нас чипують невідомою жижею. Не смійте розповідати, що мені робити. Краще підготуйте потрібну кількість місць із киснем”.
На цю кількість людей неможливо підготувати місця з киснем, бо це не лише кисневі концентратори. Це лікарі, медсестри, санітарки, яких немає.
Це бригади швидкої допомоги, гарячі лінії та інше. Неможливо кожній людині забезпечити персональну швидку та лікаря, нянечку тощо.
Потім ці ж люди кричать, що їх кинула держава і про них не подбали. У реанімації до них ніхто не підходить, ніхто не годує і не поїть. Розмовляють з ними аж раз на день.
Ці люди не розуміють, що вони створили колапс, через який страждають усі, зокрема нековідні пацієнти. Їх багато.
— Яка зараз ситуація з нековідними пацієнтами, наприклад — з онкохворими?
— Що відбувається зараз з онкологією — я навіть розповідати не хочу.
Операції роблять лише гостро термінові. Усе, що можна було відкласти, — відклали.
Люди, яким потрібно було б зробити хіміотерапію зараз, чекають незрозуміло чого, коли їх зможуть прокапати. Люди з плановими захворюваннями не можуть нормально лягти в лікарню.
Часто й тяжкі пацієнти не можуть лягти до лікарні, бо хаос торкнувся всіх. І ось із цим примирятися я не навчилася. Я дратуюсь дуже сильно.
Повне інтерв’ю дивіться у відео.
Нагадуємо, раніше ми розповідали, чому потрібно робити профілактичні щеплення дітям та проти яких хвороб потрібно вакцинуватися.