Софія Андрухович про Катананхе та якою має бути жінка

У червні 2024 вийшов новий роман Софії Андрухович Катананхе. Він написаний під час повномасштабної війни, і оповідає про сьогодення, біль і травми без жодного слова “війна”. Письменниця розповіла виданню Vogue про книгу, свої відчуття та що таке жіночність.

Софія Андрухович про Катананхе

Софія переконана, будь-яка важка тема має в собі багато комічного. А наші найтрагічніші переживання — часто смішні й абсурдні. У романі Катананхе змальовано київську родину, що мешкає у районі, схожому на Оболонь.

Члени родини поступово віддаляються одне від одного, й авторка йде на експеримент — чи реально відновити близькість?

Мої романи завжди починаються з кумедної або легковажної ідеї. Я примудрилася навіть Амадоку спочатку уявляти як гумористичну книжку, майже водевіль про жінку, що втілює в життя свою фантазію.

Авторка збиралася написати збірку дотепної прози, але в одному оповіданні побудувала складні звʼязки персонажів та подій. Так і народився роман Катананхе.

— Травма проявляється через тіло, ми бачимо це щодня. Вона може бути бурхливою і підштовхувати до неконтрольованих дій. З іншого боку, вона може заморожувати, вводити в замерзлість, паралізованість, знерухомлювати фізично й почуттєво, — каже авторка про роман.

За допомогою Катананхе я намагалася торкнутися цієї завмерлості, недозволеності, подіяти на внутрішню застиглість, щоб викликати обурення, сміх, здивування, пробудити свіжий погляд.

Читати на тему

Культурна перемога України! Письменниця Софія Андрухович отримає міжнародну премію імені Германа Гессе

Письменниця та перекладачка Софія Андрухович стане лауреаткою міжнародної премії. Читай, за що відзначили авторку.

Жіночна жінка — мужня

Спершу ідея роману Катананхе була такою: стосунки людей з великою різницею у віці. Ми бачимо пенсіонерку Жанну, яка руйнує сексуальні стереотипи, жінку середніх років Лесю, яка боїться старості, а також підлітка Таю — ніжну і вразливу.

Я підважую ідеї того, що таке сильний чи слабкий чоловік, сильна чи слабка жінка, які насправді відносні ці речі. Чого ми хочемо від статей, яких якостей очікуємо від чоловіків і жінок?

— Мені йдеться про те, що в кожній людині є міріади слабкостей, які можуть виявитися силою наступної миті.

Уявлення про жіночність у Софії пов’язане з наповненістю, реалізованістю та внутрішньою зрілістю. Для неї це зовсім не про зовнішні якості, нав’язані суспільством.