Тропічні ночі, бузок взимку та хурма на Півночі: які нові явища принесли в Україну зміни клімату

Кліматичні зміни в Україні та світі більше не фантазії з книжок — погода змінюється з блискавичною швидкістю. Українці майже забули про зиму, а влітку ми задихаємося від пилу та аномальної спеки. 

Така ж тенденція й в інших країнах. Повені, цунамі, урагани, лісові пожежі дедалі частіше охоплюють різні континенти. Чи можна говорити про передчасну смерть планети та які проблеми чекають попереду?

УП. Життя поспілкувалася з кандидаткою географічних наук, завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Вірою Балабух про зміни клімату.

Що найбільше впливає на клімат 

Найбільше шкодять клімату парникові викиди, зокрема вуглекислого газу та метану. З 2023 до 2024 відбувався великий стрибок у концентрації парникових газів, тому минулий рік став найтеплішим за всю історію спостережень. 

— Вперше середня глобальна температура за рік була на 1,5°C вищою за температуру доіндустріального періоду. Звідси — танення вічної мерзлоти, яке вивільняє додаткову кількість метану, — пояснює експертка. 

Вже зараз на планеті відбуваються процеси, які свідчать про можливість катастрофічних наслідків. Наприклад, проблема з кораловими рифами, які знебарвлюються й можуть просто зникнути. 

Які фіксують кліматичні зміни в Україні

В Україні швидкість підвищення середньої температури за рік майже втричі перевищує ріст глобальної. Це майже зіставно зі змінами у полярних широтах. 

— У нас збільшується тривалість теплого періоду, а холодного — зменшується. Зима стає не лише коротшою, а й значно теплішою. Через це змінюється структура опадів. 

Нині опади мають форму дощу, а не снігу, а період залягання снігового покрову суттєво скорочується. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, і створює проблеми з водними ресурсами.

Це також збільшує ризик посухи. Пожежонебезпечний період 2025 року може бути досить інтенсивним, попереджує Віра Балабух. Сніговий покрив був майже відсутній, а тому всі бур’яни на полях і в лісах не перегнили. 

Підвищення температури сприяє ранньому початку періоду вегетації. Наприклад, цієї зими у Києві цвіла сакура, майже розпустився бузок та з’явилися проліски. Тим часом вересень фактично перетворився на літній місяць. 

Середня температура повітря за рік стала на 1,2°C вищою протягом останніх 30 років. Найбільші зміни спостерігаються зимою і літом. Вони стали теплішими майже на 1,5°C. Змінилася і їхня тривалість.

— Зимовий період, коли середня температура за добу нижче за 0°C і тримається понад 5 днів, став коротшим майже на місяць. Через це зменшується тривалість сезону опалення, а для підтримки комфортної температури потрібно менше ресурсів, ніж 30 років тому, — каже кліматологиня.

Взимку суттєво зросла мінімальна температура та зменшилася кількість морозних днів. Влітку став тривалішим період спеки. Зараз в Україні також часто спостерігаються тропічні ночі — явище, коли мінімальна температура вночі вища за 20°C.

Читати на тему

Без снігу й морозів: чому відсутність кліматичної зими небезпечна для природи

Чому Київ втрачає зиму і як відсутність снігу загрожує довкіллю та врожаям?

Чи загрожують Україні циклони та інші стихійні лиха 

За словами науковиці, циклонічна діяльність характерна для України. Саме циклони приносять вологу, а разом із нею — сильні грози, шквали та хуртовини, які спостерігаються у холодний період.

— Найбільш небезпечними є південні циклони, які переміщуються в Україну із Середземного моря, з Балкан. Вони мають великий запас вологи та енергії нестійкості (потенційної енергії в шарі повітря), що призводить до утворення потужних хмар, сильних дощів та снігопадів. 

Особливо небезпечними вони бувають при переміщенні на Карпати, де можуть спричиняти катастрофічні паводки.

Повторюваність таких циклонів в Україні дещо зменшилась, проте вони стали небезпечнішими. Причиною цього є зміна їхньої траєкторії на південнішу та сповільнення руху.

Південний циклон Беттіна, який рухався територією України 25-27 листопада 2023 року, зумовив сильні опади та вітер. Внаслідок цього загинули 12 людей. Загалом від його дії в різних країнах постраждали 2,5 мільйона осіб. 

Однак під час оцінки причин виникнення виявилося, що він не був би таким інтенсивним, якби не антропогенні чинники. У майбутньому таких циклонів може бути більше.

Підвищення температури повітря сприяє утворенню потужніших хмар і, як наслідок, інтенсивних злив. Сильнішими стають й шквали, грози, град і смерчі.

Усе через конвекцію — атмосферне явище, під якого спостерігається вимушене підняття повітря вгору через низку причин, наприклад підвищення температури повітря. 

Читати на тему

Очікувати на аномальні явища? Глобальне потепління: яка нині ситуація у світі та чим воно небезпечне

Розповідаємо про небезпеку, яку несе глобальне потепління для всього світу — у матеріалі.

Пил з Сахари та інших регіонів: чи почастішає його поява

Пилові бурі були притаманні Україні завжди, і не лише через піски з інших країн. Вони утворюються і на території України. Зазвичай їх спостерігають в березні, коли рослинність ще не піднялася, але вже починають орати поля, які дуже швидко висихають. 

— Наприклад, у 60-70-х роках минулого століття ці бурі були великою катастрофою для України. Їх називали чорними. Під час однієї такої бурі знімався і переносився родючий шар ґрунту з території цілої області. 

Для протидії цьому явищу висадили лісосмуги. Завдяки цьому понад 30 років в Україні не було сильних пилових бур. Лише в останні роки вони починають з’являтися знову на Сході та Півдні — регіони, де ведуться бойові дії, а лісосмуги знищені внаслідок війни. 

Тому пилові бурі можуть повернутися у ці області, але необов’язково через пустелі в інших куточках континенту. 

Як війна впливає на клімат

Війна підвищує ризик виникнення пожеж, бо вони накладаються на сприятливі погодні умови — високу температуру та меншу кількість опадів. 

— Велика кількість військової техніки, бойові дії, переміщення людей з одного регіону в інший — все це призводить до викидів парникових газів.

За оцінками Міндовкілля, протягом трьох років повномасштабної війни викиди парникових газів становлять близько 230 мільйонів тонн CO₂, — наводить статистику Віра Балабух.

Читати на тему

71 млрд доларів збитків для довкілля — як війна вплинула на екологію України

Читай статистику наслідків війни в Україні та її вплив на цілий регіон.

Як кліматичні зміни вплинуть на аграрний сектор 

Збільшення теплого вегетаційного періоду відкриває для України можливість вирощувати додаткові урожаї. Так, ми можемо постачати пшеницю, кукурудзу та інші культури.

Північні області теж стають придатними для польових робіт. На Поліссі сало більше тепла, але все ще є достатньо вологи для вирощування кукурудзи, пшениці та соняшника.

А от на півдні без зрошення отримати стійкий урожай практично неможливо. А втрата Каховського водосховища стала великою проблемою для цих регіонів. 

— Південні культури все частіше рухаються на північ. Наприклад, на Київщині на присадибній ділянці зараз запросто вирощують баклажани. У 70-х роках минулого століття це важко було собі уявити. Тоді баклажани привозили як екзотичний продукт. 

Так само з виноградом, персиками. Навіть мигдаль чи хурма ростуть досить успішно.

На півдні є можливість вирощувати бавовну і рис, але за умови великої кількості вологи.

Але є й мінуси. Вже зараз починаються проблеми з вирощуванням огірків, капусти та картоплі. Ці культури стає важче виростити на відкритому ґрунті за високих температур та мінімальної вологи. 

Читати на тему

Сніжна зима зникне? Що кажуть метеорологи про майбутній клімат

Чи чекати на зиму без снігу у наступні роки: відповіла метеорологиня.

Якою буде Земля наприкінці століття

Якщо людство й надалі викидатиме таку ж кількість парникових газів, як зараз, середня глобальна температура може зрости на 3-4°C у порівнянні з доіндустріальним періодом, говорить кліматологиня. 

— Підвищення глобальної температури на 0,1°C призводить до збільшення тривалості теплого періоду на день. Якщо у полярних широтах вона зросте на 8-10°C, кількість теплих днів з додатною температурою збільшиться на 80-100. 

Це вплине на крижаний покрив полярних регіонів, рівень Світового океану, загальну циркуляцію атмосфери та океану. Вже зараз планета випереджає найгірший сценарій викидів парникових газів. 

Останні світові новини також не додають науковцям оптимізму. Зокрема, заяви Трампа про наміри збільшити видобуток нафти та газу.

— Вчені говорять, що 2025 рік теж може стати аномально теплим, але навряд чи він випередить 2024. Якщо це станеться — можна буде остаточно сказати, що наявні моделі для прогнозування потрібно уточнювати — з урахуванням нових, значно гірших сценаріїв.

За словами Віри Балабух, наша планета перебуває на шостому циклі вимирання. Таких періодів за всю історію було вже п’ять і всі вони призводили до вимирання близько 95% всього живого. Потім з’являлися нові види, які вже були абсолютно іншими.

Єдиний вихід із ситуації — зменшувати викиди парникових газів та виводити їх з атмосфери. Також не останню роль грає перехід на альтернативні джерела енергії.

Корисним є висаджування дерев. Чим більше їх висадити, тим більше буде кисню і менше вуглекислого газу. На додаток до цього знизиться температура та підвищиться вологість

Сучасні міста додають ще 5-10°C до температури. Тому треба планувати міста так, щоб створити якомога більше тіні для хованок від спеки та менше використовувати енергії для кондиціювання.

Також читай, як кондиціонери прискорюють зростання температури на планеті та чим їх краще замінити. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.