Фото Facebook Історія життя цієї людини колись може стати фільмом. Анатолій Древаль — чемпіон з автомобільного багатоборства, геніальний автомеханік, кінокаскадер. За свої 70 років він встиг дуже багато. Машини завжди були його пристрастю. Останні 15 років він тримав власний баггі-центр. Зона відпочинку між селищами Мила та Мрія завжди мали попит, поки туди на початку березня не прийшов “російський мир”. Навіть під ризиком окупації Анатолій Древаль продовжував збирати коктейлі Молотова та розвозити на баггі їх нашим захисникам. А також ремонтував нашим бійцям не тільки автівки, а й бронетехніку! Залишитися й чинити опір Автолюбитель залишився на своїй землі, попри відступ українських військ, та зустрівся із загарбниками віч-на-віч. Пережити це, на жаль, не зміг. Коли російські військові прийшли до його майстерні, міцно затиснувши викрутку в руці, Анатолій вийшов на озброєних окупантів, але загинув. Поховали прах героя на Байковому кладовищі. Суцільне згарище й знищена техніка — це все, що окупанти залишили від баггі-центру та автомайстерні, які були справою життя Анатолія Древаля. Друг Анатолія Володимир каже, коли прийшов на подвір’я, побачив собаку, а поруч — гільзу. Володимир — один з останніх, хто бачив автомеханіка перед загибеллю. Одразу після деокупації району чоловік приїхав на пошуки товариша, але його вже не було серед живих. Анатолія знайшли на порозі будинку з викруткою у руках. Чоловіка застрелили просто у голову. Читати на тему Він пройшов пішки 83 кілометри, аби нагадати про захисників Азовсталі, які рівно стільки ж днів боронилися від РФ: історія Артура Погорілого Артур Погорілий пішки пройшов 83 кілометри за 18 годин, аби нагадати про героїзм бійців з Азовсталі, які боронилися 83 дні. Справа Анатолія житиме й надалі Анатолій мав дуже запальний характер. Тому, припускає донька загиблого, слів для окупантів не добирав, що й могло спровокувати вбивство. Залишатися незламним попри все — це була принципова позиція Анатолія Древаля. Мені здалося, що справа у самому жесті непокори. В тому, що він показав, що їм тут не раді! Якщо ми всі поїдемо, хто їм дасть знати, що їм тут не раді? — каже донька Наталія Древаль-Печоріна. Перед відступом окупанти підпалили майстерню та пошкодили майже усі автівки. Більшість із них Анатолій збирав власними руками. За своє 70-річне життя чоловік встиг стати чемпіоном СРСР з автомобільного багатоборства, кінокаскадером, геніальним механіком та інженером. Він об’єднав навколо себе й багато інших автошанувальників, його справа точно житиме далі. Люди, які наважуються евакуюватися з окупованих територію, проходять справжнє пекло. Раніше ми розповідали історію жінки з Херсонщини, яку під час евакуації окупанти загнали на мінне поле. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: війна в Україні, Життєві історії Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Він пройшов пішки 83 кілометри, аби нагадати про захисників Азовсталі, які рівно стільки ж днів боронилися від РФ: історія Артура Погорілого Артур Погорілий пішки пройшов 83 кілометри за 18 годин, аби нагадати про героїзм бійців з Азовсталі, які боронилися 83 дні.