День пам’яті Чорнобильської трагедії: хронологія рокових подій, що назавжди змінили Україну

“Що у вас там горить?” — слова, знайомі змалечку кожному українцю. Саме це питання поставила диспетчерка працівникам Чорнобильської АЕС про пожежу, яка раптово виникла між третім та четвертим енергоблоком 26 квітня 1986 року о 01:23. 

Вже 39-та за рахунком річниця Чорнобильської катастрофи відзначатиметься у 2025 році. Станція деякий час перебувала під окупацією, що знову поставило під загрозу атомну безпеку Європи. Та що сталося 26 квітня 1986 року? Зібрали хронологію, факти та цифри катастрофи. 

Чорнобильська катастрофа: події, факти й цифри

За добу до вибуху, 25 квітня 1986 року, була запланована зупинка 4-го енергоблока ЧАЕС для чергового обслуговування. Цією можливістю також вирішили скористатися для проведення деяких випробувань. 

Одним з них стала перевірка проектного режиму, що передбачає використання інерції турбіни генератора для живлення реактора навіть без зовнішнього електроживлення.

Експеримент мали проводити на потужності 700 МВт, але за наказом заступника головного інженера з експлуатації Чорнобильської АЕС Анатолія Дятлова її знижували й до 30 МВт. 

Впродовж подальшої роботи на рівні 30-200 МВт і швидкого зниження потужності почало посилюватися отруєння активної зони реактора ізотопом ксенону-135. Через це намагалися знову підвищити потужність. 

Unsplash

Коли інженери досягли позначки у 200 МВТ, були увімкнені два додаткові насоси, які мали створити навантаження. Величина потоку води крізь активну зону у певний момент перевищила допустиме значення.

Операторам довелося збільшити потужність через підняття стрижнів, але оперативний запас реактивності виявився нижчим за допустимий. Тоді інженери ще не знали про це.

О 01:23:04 годині почався експеримент. Не надходило жодних сигналів про несправність або нестабільний стан реактора. Через зниження обертів насосів і позитивного парового коефіцієнта реактивності потужність збільшилася, проте система керування успішно цьому протидіяла.

О 01:23:40 оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Однак що мотивувало його на цей вчинок достеменно невідомо і донині. Хтось вважає, що це зроблено у відповідь на швидке зростання потужності. Пізніше Анатолій Дятлов сказав, що це було передбачено раніше інструктажем.

Стрижні почали рухатися донизу, занурюючись в активну зону реактора. А за кілька секунд теплова потужність реактора сильно зросла до дуже великої величини попри те, що мала впасти.

О 01:23:47, з проміжком у кілька секунд, сталися два вибухи. Реактор був зруйнований вщент. Точної послідовності подій, які призвели до вибухів, не знає ніхто.

— Десь о 5-й годині вечора хтось почав кричати: “Станція горить!”. Ми всі висипали на балкон, було видно полум’я та чути, як вибухає шифер, — згадує жителька Прип’яті Тетяна пожежу, яка продовжувалася ще кілька днів після вибуху.

Стояли дивилися усі, разом із дітьми, аж поки один чоловік не прибіг та не вигнав нас. А потім ще й вхід на балкон забив дошками, щоб точно ніхто вже не вийшов.

Офіційна версія — стався неконтрольований розгін реактора, в результаті якого зруйнувалися декілька тепловидільних елементів. Це порушило герметичність технологічних каналів, у яких вони розташовувались.

Unsplash

Вважається, що у той момент загинув старший оператор Валерій Ходемчук. На даху почалася пожежа. Залишки активної зони розплавилися, а суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями.

Аварія спровокувала викид радіоактивних речовин: ізотопів плутонію, йоду-131, урану, цезію-134, цезію-137, стронцію-90. Становище погіршували неконтрольовані ядерні й хімічні реакції з виділенням тепла.

З розлому протягом багатьох днів вивергалися продукти горіння радіоактивних елементів, які заражали великі території. Зупинити цей процес вдалося лише наприкінці травня 1986 року цінною життя тисяч ліквідаторів, які отримали великі дози опромінення.

Читати на тему

Чорнобильська катастрофа: роковини трагедії та нова ядерна загроза з боку РФ

Розповідаємо про найбільшу техногенну катастрофу 20-го століття — вибух на Чорнобильській АЕС.

День пам’яті Чорнобильської трагедії 2025: що маємо знати про наслідки

Про 50-кілометрову зону відчуження знають в усьому світі. Та що залишилося поза увагою публіки?

Чорнобильська катастрофа спровокувала сплеск онкології в дітей та дорослих. Більшість ліквідаторів та всіх, хто хоч якось контактував з радіацією, загинули протягом кількох місяців або років. Дехто живий й нині, однак страждає на низку проблем зі здоров’ям.

Дані щодо кількості загиблих від катастрофи різняться через те, що офіційні дані та підрахунки різних організацій різняться.

Одразу після вибуху загинув 31 ліквідатор, а загалом в різний період часу загинуло близько 4000 осіб.

Багато жінок були вимушені зробити аборт через ризик народження дітей з серйозними мутаціями, які гарантували швидку смерть дитини після пологів.

Unsplash

Внаслідок аварії на ЧАЕС постраждали 5120 км² сільськогосподарських угідь та 4920 км² лісів. Були вимушено евакуйовані понад 100 тисяч людей, а місто Прип’ять повністю спустіло. Для персоналу ЧАЕС згодом побудували місто-супутник Славутич.

Сосновий ліс навколо станції змінив свій колір, за що отримав назву Рудий. Ліквідатор катастрофи Павло Бречко був одним з тих, хто вирубував там дерева. Потім їх закопували у землю.

— На мою долю припав Рудий ліс. Це перша найпотужніша хмара, яка після вибуху накрила сосновий ліс, — розповів чоловік.

Unsplash

В прилеглих селищах почали робити негайну дезінфекцію вулиць та будівель. Ось як про це згадувала жителька одного із селищ зони відчуження Любов:

— Приїздить на вулицю зелена машина, виходить звідти декілька людей в робах і давай з брандспойта поливати всю вулицю і приватні будинки, а напір цієї суміші такий був, що змітав усе з землі. Навіть фарба з будинків відразу облуплювалася. І вся ця гидота стікала по вулиці.

Нині це безкрайні ліси, де отримують другий шанс на життя рідкісні тварини. Чорнобильська зона стала для них прихистком, у якому не заважають люди.

А ми щороку згадуємо тих, хто захистив світ від непоправного ціною тих речей, які не повернути — власних життів і здоров’я.

Ми також розповідали історію ліквідатора Олександра Чернишкова, який впорався не лише з катастрофою, а й з проблемами зі здоров’ям.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.