Дитинство в Україні — обпалене війною, у декого воно повністю зруйноване, адже дітям довелося швидко подорослішати. Діти з різних регіонів України ще два роки тому слухали цікаві та не дуже уроки у школі, а на перервах бешкетували з друзями. Зараз дехто міг би вже і не впізнати своїх друзів, адже давно їх не бачив. Найбільше страждають діти у прифронтових регіонах, їхні населені пункти потрощені, а життя проходить під десятки вибухів щодня. Вони не мають змоги жити у теплих будинках, але мають великі мрії та жагу до життя. Так можна сказати і про 11-річного Богдана з Ізюма. Його історію розповіли у ЮНІСЕФ. Організація познайомилася з хлопчиком ще минулого року, він продовжує жити з бабусею в Ізюмі, родина збирає кошти, щоб хоч якось опалювати будинок та зимувати в теплі. До війни тут були радісні люди Хлопець мешкає зі своєю бабусею та сестрою у маленькому посіченому уламками будиночку. На купівлю дров родина збирає гроші по крихті. Ізюм був до війни цілим. Усі ходили радісні й добрі, а тепер усе розбите, нікого немає. Більшість друзів Богдана давно залишили місто. Школа розбита обстрілами та закрита. Але навіть у цій безрадісній реальності Богдан спирається на свої мрії та любов до близьких. — Школа закрита і побита, я навчаюся з телефона, мені хотілося б ходити до школи, бачитися з друзями та однокласниками. Я хочу стати пожежником, коли виросту, щоб допомагати людям, — ділиться хлопчик. Читати на тему Живуть у сірій зоні — там звʼязок не ловить! Репортаж із прильотами з Харківщини Примусова евакуація дітей у Куп’янському районі триває. Але деякі мами навідріз відмовляються рятувати власну малечу. Він також описує свою нову реальність, яка позбавлена будь-яких дитячих радощів. — Я тепер не ходжу до школи, не ходжу туди, де можуть бути міни, не ходжу далеко гуляти з друзями та не ходжу купатися на річку влітку. Також я почав більше слухатися бабусю та більше їй допомагати, — розповідає Богдан. ЮНІСЕФ допоміг хлопчику, організація подарувала Богдану набір теплого зимового одягу, якому той зрадів. Організація не лише цим охоплює важливі потреби дітей, є навіть ширша програма, яка передбачає відновлення інфраструктури. На жаль, зараз багато дітей залишаються без батьків, але є чуйні українці, які готові подарувати їм родинне тепло. Раніше ми розповідали історію капітана поліції про всиновлення п’ятьох дітей.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, Харківщина Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Живуть у сірій зоні — там звʼязок не ловить! Репортаж із прильотами з Харківщини Примусова евакуація дітей у Куп’янському районі триває. Але деякі мами навідріз відмовляються рятувати власну малечу.