Війна, яку росіяни принесли на українську землю, завдала великого болю усім українцям. Хтось покинув дім, а хтось втратив його цілком через російські обстріли та окупацію. Та частина героїв без зброї залишалася вдома, щоб допомагати іншим.
Це історія про сільського голову Станіславської громади Івана Самойленка, який під час окупації Херсонської області рятував сотні цивільних та військових життів, партизанив та пережив “підвали” окупантів.
У проекті ДНК.Свої на СТБ він розповів ведучій Тетяні Висоцькій, як допомагав українцям вибратися з окупації. Ми переповідаємо тобі найцікавіше далі у матеріалі на vikna.tv.
Іван Самойленко був головою Станіславської сільської громади у Херсонській області, коли почалося повномасштабне вторгнення. На співпрацю з росіянами він не погоджувався, через що вони тричі кидали чоловіка “на підвал” й сильно його катували.
Та Іван Дмитрович не здавався. Заховав печатку сільголови, щоб таємно видавати односельцям документи для виїзду з окупації. Це були довіреності на авто та довідки про встановлення особи замість паспорта.
Росіяни не знали, що ці документи не мають юридичної сили на підконтрольній Україні території. Та на них печатка справляла враження, тож людей випускали через блокпости.
За такою ж схемою голова взявся рятувати військового Віктора Хищенка, який, за легендою, був цивільним й отримав поранення внаслідок прильоту в його будинок, де згоріли всі документи чоловіка.
В оселі самого Івана Дмитровича не раз були росіяни, які шукали докази його роботи на ЗСУ. Та чоловік усю інформацію тримав на флешці, яку закопував на вулиці.
— Це мій щоденник війни. Тут прописано все: моя діяльність, як сільголови, про громадян, що стали на бік окупантів, сюди зводилася інформація від наших партизанів, яку я обробляв і передавав в українські спецслужби, — розповідає він.
Ніколи не забуде він того, як сам ховав у братській могилі українських військових 28 бригади, яка опинилася в оточенні. 29 солдатів — усіх сфотографував, щоб рідні та побратими могли упізнати тіла.
За проукраїнську позицію Івана Самойленка катували. Одного разу, після чергового допиту та побиття, він збрехав: піде на співпрацю з окупантами. За це його відпустили додому.
А Іван Дмитрович на це й розраховував, тож з дому він разом із дружиною втік до Херсону, де переховувався у знайомої у квартирі.
Там він був аж до моменту звільнення Херсона ЗСУ. У непрості часи йому допомагала небайдужа сусідка Лариса Васіна.
Ведуча Тетяна Висоцька також поділилася, що новий сезон ДНК.Свої став для неї особливим, бо ж починається з розповідей з рідної Херсонщини.
Коли вони ділилися тим, як дивилися в очі ворогу, як дівчата займалися партизанською діяльністю, як трималися в полоні, у мене виникало бажання все це занотувати, задокументувати, — каже Тетяна Висоцька.
Повну історію Івана Самойленка у випуску ДНК.Свої дивися на офіційному сайті та на YouTube-каналі СТБ.
Раніше ми розповідали тобі історії з окупації Херсонської області: що пережили місцеві під навалою росіян, читай за посиланням.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.