Сила в єдності: як рідні зниклих бійців Маґури борються за їхнє повернення

Щотижня у центрі Львова проводяться акції на підтримку полонених та зниклих безвісти бійців 47-ї окремої механізованої бригади Маґура. Це не лише нагадування про тих, хто зник, але й спроба привернути увагу до того, що станом на кінець березня з полону повернулися лише двоє бійців.

Доля ще близько 600 військових залишається невідомою, через що вони отримали статус зниклі безвісти.

Рідні цих бійців, такі як Олена, Ольга, Анна, Валерія та Оксана, щодня шукають інформацію про своїх близьких і борються за те, щоб їхні імена не потрапили в забуття — розповідає 24 канал.

Ці акції стали важливим етапом для родичів, які шукають підтримки один в одного та спільно намагаються боротися з невідомістю. Кожен з них не знає, де знаходяться їхні близькі та навіть чи вони ще живі. Це постійна боротьба з невизначеністю та відчайдушні пошуки.

Зниклі безвісти — історії рідних військових

Олена шукає свого чоловіка Назарія, який зник після першого бойового виходу на Покровському напрямку. Від зв’язку з ним не залишилось жодної інформації, і Олена змогла отримати лише офіційне повідомлення про його зникнення.

Вона продовжує ходити на акції та боротися за правду, хоча зіткнулася з байдужістю державних установ.

Коли безвісти зникає людина, це великий стрес, а підтримки від установ майже не отримуєш, — каже Олена.

Ольга переживає за свого чоловіка Юрія, який після поранень на початку повномасштабної війни повернувся до служби в Маґурі. Вдома вони нещодавно планували спокійне життя після пенсії, але у квітні 2024 року чоловіка відправили знову на службу, де він зазнав важких поранень.

Фото:24 канал

Після лікування він повернувся на фронт, але в середині квітня зник. Ольга каже, що дізналася про зникнення через кілька днів, коли її чоловік припинив виходити на зв’язок.

Ми намагаємось знайти хоч якусь інформацію, але більше чуємо, що Маґуру не беруть в полон, їх просто розстрілюють на місці, — ділиться Ольга.

Читати на тему

Розслідування вбивств полонених: виклики наших слідчих, реальні кейси і необхідні зміни

Як розслідують справи про вбивства наших полонених?

Анна розповідає історію свого чоловіка, який служив авіаційним механіком і потрапив до Маґури. Після першого бойового виходу, коли чоловік взяв командування на себе, зв’язок з ним був втрачений.

Протягом кількох днів рідні не мали жодної інформації, а згодом офіційно дізналися, що він зник безвісти. Анна дізналася, що більшість з його побратимів загинуло, а чоловік, ймовірно, перебував серед них.

Фото: 24 канал

Валерія шукає свого брата, який потрапив до Маґури після проходження навчання. Він зник у вересні 2024 року під час бойових дій на Сумському напрямку. Від нього залишився лише телефон, а всі намагання з’ясувати місце його перебування поки що не дали результатів. Валерія вірить, що її брат живий і зараз перебуває в полоні.

Оксана шукає свого батька, який, як і чоловік Ольги, був військовим і служив на Донбасі. Після того як батько потрапив на Покровський напрямок, зв’язок з ним пропав.

Фото: 24 канал

У липні 2024 року прийшло повідомлення, що він зник безвісти після того, як його позицію накрили артилерійським обстрілом.

Чому важливо підтримувати рідних і не забувати про їхні історії

Ці жінки об’єднані спільною метою — знайти своїх близьких, якими б жахливими не були обставини. Але вони також об’єднані в боротьбі проти байдужості.

Рідні полонених та зниклих безвісти часто стикаються з відсутністю підтримки від державних структур, а інколи навіть з намаганнями шахраїв виманити гроші за фальшиву інформацію.

Фото: 24 канал

Щотижневі акції у Львові, на яких рідні бійців Маґури виходять на вулиці з вимогою повернення своїх близьких, є одними з небагатьох способів привернути увагу до цієї проблеми.

Під час цих заходів вони можуть знайти підтримку у тих, хто переживає схожі труднощі. Вони намагаються не лише отримати відповіді на свої питання, але й дати зрозуміти суспільству, що їхні близькі не забуті, і що вони продовжують боротися за правду.

Акції та підтримка з боку громадськості

Кожен раз, коли рідні полонених і зниклих безвісти виходять на акції, вони нагадують про проблему, яка не має залишатися в тіні. Вони виступають не лише за своїх близьких, а й за всіх тих, хто залишився в невідомості.

Ці акції важливі не тільки для того, щоб привернути увагу до конкретних випадків, а й щоб дати зрозуміти, що рідні не залишаються на самоті у своїй боротьбі.

Фото: 24 канал

Зі свого боку, представники державних структур визнають, що акції рідних мотивують їх працювати більше, відчуваючи більшу відповідальність за долю зниклих бійців.

Що може зробити кожен з нас?

Говорити про цих людей, не забувати про їхні історії, приходити на акції підтримки — це ті прості, але важливі кроки, які ми всі можемо зробити, щоб підтримати рідних полонених і зниклих безвісти бійців. Пам’ятати про них — це наш обов’язок.

Фото: 24 канал

Раніше ми розповідали, куди звертатися та як шукати зниклих безвісти військових під час війни в Україні.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!