Три покоління однією ракетою — розповідь батька тримісячної дівчинки, що загинула в Одесі

Втрачати дитину для батьків — це найстрашніше, що може бути. Та від початку повномасштабного вторгнення в Україну діти, на жаль, продовжують страждати та помирати. 

Цьому ніколи не буде виправдання, адже зараз ми бачимо справжній геноцид українського народу. 

Нещодавно в Одесі одна ракета забрала життя цілих трьох поколінь родини Юрія Глодана — тещі, дружини й доньки, зруйнувавши багатоповерховий будинок. 

Окрім цієї родини було вбито ще п’ятьох людей.

Подію прокоментував навіть Зеленський у своєму відеозверненні, зауваживши, що вбивати дітей, схоже, нова національна ідея РФ, і він не розуміє, чим ця дівчинка комусь загрожувала.

Як Юрій Глодан вижив

Чоловік поїхав на закупи в магазин, адже наближався Великдень. Але не встиг він скупитися, як в Одесі пролунали вибухи. 

Він одразу поїхав додому, проте замість своєї квартири побачив палаючі уламки від ракети. 

Коли дістався до квартири, знайшов тіла дружини та її матері. А тіло доньки знайшли рятувальники.

Читати на тему

Обговорюють вбивство дітей. Нові перехоплені розмови російських загарбників

Чергова порція перехоплених розмов російських військових.

Пам’ять

Пам’ять — це все, що лишилося у чоловіка. 

Подружжя було разом дев’ять років. У своїй розповіді Юрій Глодан захоплюється оптимізмом дружини, здатністю комунікувати з людьми та вмінням писати.

Іншої такої людини мені просто не знайти, вона тільки раз може бути подарована Богом. 

Юрій захоплювався, якою мамою була його дружина, називаючи її оптимісткою, яка завжди знайде з чого посміятися. 

Вона була дуже добра, вона любила сміятися і знаходила радість у простих речах, вона була щасливою.

Зокрема, у своєму дописі, присвяченому першому місяцю життя доньки Кіри, жінка сказала, що вийшла на новий рівень щастя.

Лише три місяці тому вони з дружиною вперше стали батьками, а вже сьогодні чоловік забирає вцілілі від уламків фотоальбоми, рукописні листи та колекцію пакетиків з цукром, яку збирала дружина.

Юрій Глодан був присутній на пологах, плакав від щастя, що в нього народилася донечка. Зараз йому важко усвідомити, що її життя обірвалося. 

Все, що там знаходиться, буде викинуте як сміття, а для мене це дуже важливо, для нашої родини, для наших спільних друзів. 

Чоловік віддав журналістам вцілілі підгузки, щоб ті передали волонтерам, бо йому вони більше не знадобляться. 

На жаль, схожа доля спіткала не лише Юрія, а й сотні інших родин, яких знищили російські ракети. 

Зараз є багато людей, у яких війна забрала життя рідних та знайомих. Важливо не проживати все це на самоті та не соромитися звертатися за психологічною допомогою.