В Ужгороді військові підрозділу Карпатська Січ самотужки відкрили ветеранський хаб. І надають всебічну безкоштовну допомогу колишнім і теперішнім воїнам ЗСУ, їхнім рідним та сім’ям загиблих героїв і зниклих безвісти. Щоб підтримати таких як самі.
Цей хаб має стати надійним побратимським плечем, кажуть його засновники. Тут в одному місці можна отримати максимальну кількість юридичних послуг, психологічну підтримку, пройти тренінги і навчання, щоб легше адаптуватися до цивільного життя. А ще — цей простір буде місцем для релаксу і спілкування ветеранів.
Ветеранський хаб відкритий для військовослужбовців усіх підрозділів. Ідея його створення виникла ще кілька років тому, до повномасштабної війни.
Командир підрозділу Карпатська Січ та ініціатор створення ветеранського хабу Тарас Деяк, каже:
Ми розуміли, що нам треба об’єднатися. Щоб вибудувати правильну дорожню карту для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх сімей. Щоб вони знали як діяти. Бо запитів є чимало і різних проблем теж.
— Ми, військові, найкраще розуміємо один одного і знаємо всю проблематику. Тому й створили такий простір, де кожен зрозуміє і підтримає брата по зброї.
Приміщення в оренду за символічну плату — одну гривню на місяць, армійцям надала Ужгородська міська рада. Відремонтували його, купили меблі і все необхідне захисники самі, зі своєї зарплати. Допомогли й місцеві підприємці. Загалом бійці зібрали більше одного мільйона гривень.
— Нас почула міська влада. Тут ми маємо 200 квадратів площі. У нас високі зарплати. Ми собі зробили такий фонд, одному хлопцю, Роберту, скидали по 10 тисяч гривень щомісяця для того, щоб могли зробити ремонт.
Нашу ідею підтримали деякі підприємці. І дійсно допомагали хто чим міг — бетоном, майстрами, не фінансово. Ми це не забудемо ніколи. Кілька місяців роботи — і хаб відчинив свої двері. Ми раді усім, зустрічаємо усіх. І сім’ї військових, і їхніх дружин, і дітей.
Хаб розташований на околиці Ужгорода, по вулиці Карпатської України. Тут ветерани та їхні рідні можуть безкоштовно отримати різноманітні юридичні послуги. З хабом вже співпрацює чимало юристів. Один із них — Богдан Хранюк. Він повернувся із фронту і сам як ветеран зіткнувся із численними бюрократичними перепонами. Тепер консультує інших як відстояти свої права.
Богдан Хранюк
— Я учасник бойових дій, звільнений у запас. І сам пройшов весь цей шлях бюрократичних перепон. Маю цей досвід. А також бажання допомогти побратимам. Щоб їм було простіше і зручніше отримати послуги від держави. Це отримання соціальної допомоги, різних виплат членам родини загиблого бійця. Підтримки наші побратими потребують і у вирішенні соціально-побутових питань, земельних, цивільних, по взаємодії з ТЦК, військовими частинами.
Основна наша ціль — бути міцним тилом для наших побратимів, які воюють. Щоб вони відчували підтримку і те, що вдома хто стоїть за них і допоможе розв’язати проблеми, які у них виникають.
У хабі надають психологічну допомогу. Одна із фахівчинь, Руслана Джуган, пройшла спеціальне навчання. І впроваджує ветеранські групи самодопомоги “рівний-рівному”. Ветерани, які вже адаптувалися до цивільного життя, будуть передавати свій досвід і допомагати це зробити побратимам.
— Групу із 5 ветеранів ми почали готувати ще у січні. Метод психотерапії “рівний-рівному” полягає у тому, що послуги тут надають люди, які мають бойовий досвід. Ці ветерани вже готові рятувати душі свої побратимів. І формувати свої групи підтримки.
Я не була в окопах. Я не можу бути “рівна-рівною” тим хлопцям. Бо я не пережила те, що бачили вони.
Але я можу підготувати тих, хто був на війні, надати їм свої знання, навички й техніки психологічні. Щоб вони працювали зі своїми побратимами. А я буду як супервізор, направляти їх і допомагати, — пояснює психологиня.
До хабу прийшла дружина загиблого героя Анатолія Тегзи. На стіні у просторому приміщенні — величезний плакат із загиблими на війні бійцями Карпатської Січі. Її чоловік — посередині. Він був командиром тактичної групи спецназу підрозділу Карпатська Січ у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ. Пішов на фронт у березні 22-го.
Він спланував сотні успішних операцій і в кожній особисто брав участь. Його беріг Бог. На нього усі рівнялися. Та герой загинув, обороняючи Бахмут, торік у липні. Його підрозділ потрапив під артобстріл. Він врятував своїх побратимів, які отримали поранення. І пішов допомагати пораненим бійцям з іншого підрозділу. Бо інакше не міг… у нього залишилося двоє дітей: син і донька. Дружина Дар’я пройшла сім кіл пекла, поки оформила необхідні документи, щоб отримати виплати і пільги.
— Я впевнена: хаб матиме дуже багато запитів. Особисто я зіткнулася з проблемою. І її мені допомагали вирішувати побратими чоловіка, перебуваючи на фронті. Через два тижні, як сталася біда, я взялася за оформлення документів. Щоб діти були соціально захищеними.
Ми з братом чоловіка сіли в машину і просто не знали з чого почати — куди йти, що робити. У деяких структурах ми стояли годинами у черзі, щоб почути, що довідки, потрібної нам, нема. І так — тижнями.
Хтось не вирішує своїх юридичних питань місяцями. Тут тепер таким як я допоможуть, — ділиться пережитим дружина загиблого військового Дар’я Тегза.
Вдова приходитиме у хаб з дітьми. Щоб вони почули від побратимів батька про його життя на війні…
У світлому офісі ветеранського хабу панує атмосфера приязні та уваги. Це допомагає військовим встановити взаємну довіру. Армійці кажуть: їм зручно суміщати вирішення правових питань із психологічною терапією. Хтось сюди приходить просто поспілкуватися і випити кави.
Це також захисникам потрібно. Військовослужбовець Олександр воював у Бахмуті, під Мар’їнкою. Кремезний чоловік оговтується від двох поранень. І не приховує: йому не завадить психологічна допомога.
— Я буду приходити сюди, щоб чимось теж допомагати. І якісь консультації брати, психологічну допомогу і все інше. Та й узагалі, скажу, хто має відпустку, тому краще спілкуватися з хлопцями, з колективом, який тебе розуміє. Такі хаби нам потрібні, бо тут з нами розмовляють однією мовою, — каже військовослужбовець.
У хабі доробляють ще два кабінети. Там захисники зможуть пройти тренінги і навчання, щоб працевлаштуватися чи відкрити власну справу. У просторі для спілкування є невелика бібліотека. На подвір’ї армійці планують облаштувати дитячий майданчик. Усе — для зручності військових і членів їхніх родин.
Усі послуги у хабі безоплатні. Військові кажуть: брати по зброї та їхні сім’ї можуть приходити сюди без попередньої реєстрації. Тут допоможуть і підтримають усіх.
Як підтримати та що переживають дружини військових — з нами поділилася травмотерапевтка.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!