Наче вийшли із накуреної кімнати. Розповіді підлітків, які виїхали з окупації та вступили до українських ВНЗ

На нині тимчасово окупованій території залишається близько 600 тис. дітей шкільного віку. Частина з них не піддалася впливу російської окупації й досі зберігає в серці та памʼяті Україну. Навіть якщо незвана Росія зʼявилася у населеному пункті ще на початку їхнього життя.

Правозахисні організації Донбас SOS і Центр прав людини ZMINA зібрали для УП.Життя історії юнаків та юнок, які вибралися з окупації та зробили свій вибір на користь України.

Ми переповімо тобі дві історії, які вражають непохитністю вибору перед обличчям небезпеки.

Хотіла до українського Гоґвортсу

Світлана (імʼя змінене з міркувань безпеки) мріяла покинути своє окуповане місто ще з малих років. Й не просто виїхати — дівчина поставила собі за мету вступити до українського Гоґвортсу, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Вперше цей заклад вона побачила, коли була першокласницею. На той момент її місто вже було під окупацією росіян. Але мамі, яка не підтримувала окупацію, вдалося звозити доньку у спокійні Карпати.

Після повернення додому Світлана навчалася за двома освітніми програмами: російською у школі та українською — онлайн.

Вдавалося навіть знаходити книги українською мовою, тож дівчина відмінно володіє соловʼїною. 

Батьки потайки знайшли для доньки репетиторів з іноземних мов, бо рівень викладання у російській програмі був заслабким для того, щоб вступити до університету в Чернівцях. Ось так вперто та у секреті Світлана вчилася за двома програмами, аби досягти бажаного.

Рexels

На момент завершення школи вона була неповнолітньою, але мама вирішила допомогти Світлані виїхати з окупації. Батьки підтримали ідею доньки навчатися в Україні.

Виїздити довелося через територію Росії. На пунктах пропуску окупанти розпитували про причину подорожі, перевіряли речі й цікавилися, чому у доньки речей більше, аніж у матері.

Брехали: їдуть провідати родичів. Світлана боялася, що їм не дозволять перетнути омріяний кордон.

На щастя, змогли. Світлана одразу оформила український паспорт і змогла вступити до омріяного університету в Чернівцях. Проте до рідного дому їй тепер дорога перекрита аж до моменту деокупації. 

Серед викликів дівчина визнає брак коштів, адже стипендії не вистачає на базові потреби.

Координаторка ГО Донбас СОС Віолета Артемчук робить ремарку: студентам, які зважуються виїздити з окупації, варто одразу обрати університет для вступу: саме там працівники зможуть допомогти з подачею документів, складанням іспитів тощо.

В наших ВНЗ існує центр Донбас/Крим — Україна, який займається справами вступників з ТОТ.

Якщо ж немає українських документів, можна орієнтуватися на дистанційний вступ.

Читати на тему

Питала в мами, чи загину: 17-річна українка у Гаазі розповіла про десять років в окупації

Що розповіли у Гаазі свідки російських злочинів?

Наче вийти із сильно накуреної кімнати

Ільяс Шейхіслямов навчався у випускних класах, коли Росія окупувала його рідний Крим. Залишатися вдома він не міг: родина Ільяса ніколи не підтримувала окупацію півострова та війну Росії проти України.

Одразу після випускного він вступив до Туреччини на теолога — пояснює, що він з релігійної родини, тому й планував повʼязати своє життя із вірою.

З 2014 року він кілька разів навідував рідних у Криму, але не міг залишатися там надовго.

З 2024 року батько Ільяса опинився в руках росіян: його кинули у СІЗО.

З того моменту хлопець зрозумів, що хоче допомогти й батьку, і тисячам земляків — кримським татарам, що перебувають у російських тюрмах.

Рexels

— Життя в окупації навіть складно описати. Це як бути в сильно накуреній кімнаті, і якщо з неї вийти на свіже повітря, то стає легко, наче звільняєшся від смороду.

Ось на це схожий переїзд на підконтрольну Україні територію, — каже Ільяс.

Попри чотири екзамени за один день — два для підтвердження свого атестата та ще два вступних, а також інші труднощі, він став студентом Таврійського національного університету.

Хлопець зізнається, що йому бракує підтримки держави, бо його стипендії розміром 1180 грн не вистачає на необхідне. Допомагати грішми не можуть і його родичі — переказати гроші з Криму на підконтрольну Україні територію це неможливо.

Раніше ми розповіли тобі історію двох підлітків, які виїхали з окупації після десяти років пропаганди.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.