Місце, де смерть поруч: як виживає прифронтова Сумщина

Сумщина, яка однією з перших взяла на себе удар під час повномасштабного вторгнення, змогла вистояти. Проте прикордонний регіон залишається однією з найгарячіших точок на карті бойових дій.

Після проведення Силами оборони України Курської операції ворога вдалося відтиснути від кордону, однак загроза для жителів не зникла. Росіяни перейшли до іншої тактики — постійних атак дронами, артилерією та авіабомбами.

Як живуть люди у прифронтовій зоні та борються за мир — про це у репортажі розповіла військова кореспондентка РБК-Україна Богдана Лясківська. Ми переповідаємо найголовніше.

Місце, де смерть поряд

У прифронтових селах Сумщини руїни та пусті вулиці стали звичною картиною. Колись тут вирувало життя, а зараз — лише уламки будівель і відлуння вибухів. Люди, які залишилися, здебільшого не виходять із домівок, адже на вулицях на них чатує небезпека. БпЛА літають майже безперервно, а атаки дронів стають щоденним викликом.

Пані Людмила, вчителька з одного із сіл, облаштувала підвал свого будинку для проведення онлайн-уроків навіть під час обстрілів. Вона залишилася, аби допомагати здобувати освіту дітям, яких евакуювали. Її чоловік, колишній вчитель, загинув, коли ворожий снаряд влучив у їхній будинок.

Мені важко залишатися тут, але розумію, що маю допомагати дітям. Це те, що підтримує мене зараз.

Життя у Білопіллі

У сусідньому місті Білопілля, що за кілька кілометрів від російського кордону, ситуація не краща. Ця місцевість постійно зазнає обстрілів, а мешканці стають свідками та жертвами трагедій.

Заступник голови міської ради Володимир Відуєв розповідає про загиблих, яких неможливо було евакуювати через безперервний вогонь. Лише за місяць тіла змогли забрати для поховання.

— Росіяни навмисно обстрілюють цивільну інфраструктуру, житлові будинки та навіть лікарні. Вони хочуть змусити людей залишити ці землі.

У лікарні міста облаштували підземну операційну, адже працювати в наземних приміщеннях через постійні атаки стало небезпечно. Лікарі рятують життя навіть під час обстрілів, адже людям з мінно-вибуховими пораненнями потрібна невідкладна допомога.

Читати на тему

Йшли з козами і боялися підірватися на мінах! Сильна історія сестер з прикордоння Сумщини

Дві жінки самотужки виходили з прикордонного селища, аби врятувати власне господарство.

Місцева оборона

Місцеві жителі змушені самостійно захищати свої домівки. У гаражі одного з мешканців зібрана ціла колекція збитих дронів — від картонних до професійних.

Окрім цього, пані Галина, яка живе у напівзруйнованому будинку, розповідає, як їм вдалося вижити під час атаки авіабомбами. Її домівка значно постраждала, але кімната з вишитими іконами залишилася неушкодженою.

Я памʼятаю страшні вибухи. Ніби будинок підняло і кинуло знову на землю. Все посипалося на голову зі стелі…

Жителі Сумщини залишаються під обстрілами та терором, але не здаються. Вони будують своє життя у важких умовах, підтримують одне одного та залишаються на рідній землі.

А українська влада разом із військовими працюють над тим, аби захистити регіон і забезпечити мирне майбутнє для цих людей.

Читай у нашому попередньому матеріалі, як Україні вдалося відтягти понад 40 тисяч російських військових від прикордоння.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!