Україна — різноманітна та прекрасна. Під час прогулянки кожним містом можна годинами розглядати прекрасні пам’ятки архітектури, що мають цікаву історію.
7 жовтня відзначають Всесвітній день архітектора, тож ми розповімо про вісім найкрасивіших пам’яток архітектури нашої країни, а також про їхню історію.
Всесвітній день архітектора: найкрасивіші пам’ятки архітектури України
Палац Потоцьких (Львів)
Палац графів Потоцьких — напевно, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Коли ти його відвідуєш, уявляєш себе заможним графом (графинею) чи навіть членом королівської родини.
Цей палац був побудований за зразком резиденцій короля Людовіка XIV. Тож стиль будівлі визначають бароковим класицизмом — чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням.
Дахові конструкції дерев’яні, фасади рустовані пластичним оздобленням. Вхід до палацу оформлює критий портик, до якого ведуть сходи та під’їзні пандуси. Палац спроектував паризький архітектор Луї Довернь на замовлення графа Альфреда II Потоцького.
Фото: Instagram
Під час війни 1918-1919 років у Палаці Потоцьких була резиденція місії Бартелемі — представництво Найвищої Ради країн Антанти.
Проте у 1919 році ліве крило будівлі було знищено, адже на неї впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса. Реставрація палацу тривала до 1931 р.
У 2002 році Палац Потоцьких був переданий Львівській галереї мистецтв. Після завершення реставрації 14 лютого 2007 року в Палаці відкрили Музей європейського мистецтва 14-18-го століть.
Корсунь-Шевченківський палац (Черкаська область)
Цей палацовий комплекс на Черкащині спроектував архітектор Жан Анрі Мюнц ще у 1782 році. А заснував його племінник польського короля Станіслава Августа Понятовського, князь Станіслав Понятовський.
Будівництво палацу тривало сім років. Він був виконаний у стилі неоготики, ставши ледь не першою неоготичною спорудою в Україні.
Фото: Instagram
З 1793 року місто Корсунь разом з іншими українськими землями став частиною Російської імперії. Ним заволодів князь Павло Лопухін. Він добудував в’їзні ворота, дерев’яний швейцарський будинок — житло для прислуги, одноповерхову господарську будівлю. Тож через ці зміни стиль палацу став подібнішим до російського романтизму.
Нині у стінах будівлі розміщуються експонати музею Корсунь-Шевченківської битви 1944 року — переломної події у звільненні українських земель від фашистських загарбників.
Ластівчине гніздо (Крим)
Напевно, візитівкою Кримського півострова, після Чорного моря та Кримських гір, є Ластівчине гніздо. Його можна зустріти на всіх сувенірних виробах: магнітиках, брелоках, чашках тощо.
Ластівчине гніздо — це знаменитий мальовничий замок у курортному селищі Гаспра (Велика Ялта), розташованому за 20 км від Ялти.
Цей замок буквально звисає над урвищем, так само як ластівки в’ють свої гнізда. Його побудували наприкінці 19 століття для відставного генерала російсько-турецької війни. Проте в ті часи Ластівчине гніздо ще не було таким мальовничим. Це була одноповерхова дерев’яна будівля без зубчастого парапету та готичних пінаклів.
Фото: Unsplash
У 1903 році його купила купчиха з Москви Рахманова. Вона знесла будівлю і побудувала нову, назвавши її Ластівчине гніздо. Ця назва закріпилася й дотепер.
А вже у 1911 році будівлю придбав нафтопромисловець барон Рудольф фон Штенгель, німець за походженням. Саме за нього замок набув свого сучасного вигляду.
У 1927 році в Гаспрі стався сильний землетрус. Обвалилася частина скелі, яка слугувала фундаментом замку, проте сама будівля вистояла і почала балансувати між небом та землею. В цьому відомому кримському замку знімали фільми Десять негренят та Людина-амфібія.
Готель Україна (Луганськ)
Це шестиповерховий та єдиний чотиризірковий готель у Луганську. Його можна назвати візитівкою міста. Готель зведений за проектом видатного архітектора Йосипа Каракіса.
Будувати готель почали відразу після того, як за часів Другої світової війни Луганськ був визволений від німецьких солдатів. На початку будівництва залучили німецьких військовополонених. Працюючи над проектом готелю, автор вивчав архітектурні форми ансамблю літньої резиденції імператриці Катерини II в Царицино, збудованої у стилі московської псевдоготики.
За задумом архітектора, за готелем планувався упорядкований дворик і парковий сквер, однак ця ідея не була втілена у життя.
Завершили будівництво готелю у 1947-му році, й уже за п’ять років він прийняв своїх перших відвідувачів.
Чернівецький університет (Чернівці)
Раніше Чернівецький університет був Резиденцією митрополитів Буковини й Далмації. Цей витвір архітектурного мистецтва навіть включили до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО. Резиденцію будували майже 20 років (1864–1882 рр.).
Споруда втілює в собі кілька різних стилів: від візантійських елементів до суворої романської масивності, від готичних вертикалей до мавританського ажуру.
Фото: Instagram
А орнаментальні візерунки кольорової глазурованої черепиці дахів відтворюють тенденції національного мистецтва. Чернівецький університет — шедевр архітектури епохи Габсбургів.
В оздобленні споруди використовувався кораловий камінь — природне буковинське диво.
Одним з найвідоміших студентів університету був Іван Франко.
Одеський національний академічний театр опери та балету (Одеса)
Одеський національний академічний театр опери та балету — найстаріший оперний театр України. Проте його будували двічі, адже перша споруда згоріла під час пожежі.
Вперше Одеську оперу відкрили 1810 року. А через 63 роки в новорічну ніч будівля згоріла. Після того в Одесі понад десять років не було оперного театру.
Фото: Unsplash
Згодом, у 1887 році, його відбудували під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера. Будівля має стиль віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо.
Через осідання ґрунту будівлю неодноразово реставрували. Востаннє це було 2007 року. Цього ж року указом президента театру був наданий статус “національний”. Одеську оперу вважають однією з найкрасивіших у світі.
Полтавський краєзнавчий музей (Полтава)
У 1872 році був побудований Будинок Полтавського губернського земства, в якому нині розташований музей. Проте 1901 року старий будинок управи розібрали, й уже наступного року почалося будівництво нового. Закінчилося воно у 1908 році.
Планувалося зробити будівлю у стилі французького ренесансу, проте втілили проект українського художника й архітектора Василя Кричевського. Стиль музею — український модерн.
Фото: Wikipedia
Оформлення будівлі просто заворожувало. Будинок земства оздоблювали панно на тему історії України, фрески, фризи тощо. Але під час Другої світової війни все це було знищено.
Втім, українці люблять та шанують свою історію, тож у після воєнний період будівлю було відновлено. Вона має первісний вигляд, тож можемо насолодитися її красою.
Будинок з химерами (Київ)
Будинок з химерами — напевно, найвідоміша будівля в Києві. Усі, хто приїздить на екскурсію до нашої столиці, хочуть її побачити.
Стиль Будинку з химерами — модерн. Спроектований він на початку 1900-х років відомим українським архітектором Владиславом Городецьким. Це був перший будинок у Києві, який побудували з нового матеріалу — цементу.
Будинок зовні має багато деталей, які хочеться краще роздивитися. Фасад прикрашений фігурами реальних істот гіпертрофованих розмірів. На будівлі можна побачити русалок, дельфінів, крокодилів, ящірок, голови носорогів тощо.
Фото: Wikipedia
За часів Городецького будівля здавалася для житла. Нині ми можемо тільки уявити, як можна було жити в цьому будинку.
За часів Жовтневої революції будинок слугував комуналкою. Тоді в ньому проживали викладачі, митці та інші представники інтелігенції, які шанобливо ставилися до майстерності архітектора.
У 2003-2004 рр. пройшла реконструкція будинку, було відновлено інтер’єр, розпис, паркет. Скульптури з фасаду обробили спеціальною фарбою, яка має захищати їх від природних явищ.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!