Від Інституту шляхетних дівчат до катівень НКВС: екскурс стінами Жовтневого палацу

Тут вивчали етикет та вбивали за українську позицію, ховалися від бомбардувань в часи Другої світової, а після — танцювали на концертах. Згодом стіни знову стали важливим елементом історії, спиняючи кулі беркутівці проти неозброєних протестувальників.

Жовтневий палац у Києві — не просто будівля. Тут минуле яскраво співіснує із реальністю й нагадує про страшні події, які переживала столиця України. Тут кожна зала має свою таємницю, і чимало з них — досі для нас закриті під замками.

Готові зануритися у цей світ? Вікна пропонують тобі дізнатися більше про історію видатної будівлі в самому серці Києва.

Жовтневий палац: історія будівництва

Історія Жовтневого палацу розпочалася у 1838 році, коли на місці колишньої садиби генерала-майора Дмитра Бегічева, знаного київського масона та містика, розпочалося будівництво Інституту шляхетних дівчат.

За проект взявся відомий архітектор Вікентій Беретті. Він також є творцем Червоного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка.

Будівництво завершилося за чотири роки, однак сам Беретті не дожив до цього моменту — проект довів його син Олександр. У 1904 році він також добудував з південного боку Інституту новий корпус-флігель для викладачів та виховательок закладу.

Depositphotos

Величний чотириповерховий будинок у стилі класицизму з порталом-ротондою та колонадою привертав увагу киян та гостей міста. Через призначення будівлі вулиця, яка мала назву Інститутська, в народі була більш відомою як Дівоча.

Інститут шляхетних дівчат був відкритий 1842 року й функціонував до 1917, надаючи освіту дівчатам зі знатних родин. Він мав неабияку популярність серед киян, викладачами тут свого часу були Микола Костомаров, Віталій Шульгін, Микола Бунге та Володимир Іконніков, Олексій Ставровський, Назарій Фаворов, Рудольф Траутфеттер тощо.

Мистецьку освіту у різний час в Інституті шляхетних дівчат отримали Наталя Забіла-Врубель та Олена Пчілка, співачка Ганна Тальберг і піаністка Ольга Тальберг.

Відомо, що в основній будівлі Інституту розташувалися бібліотека, класні кімнати, велика зала для зібрань, лікарня, домова православна церква Святої мучениці Олександри та католицька каплиця, а також дортуари — спальні учениць.

Facebook

У підвалах були лазня, кухня, комори, кімнати для служниць.

Уявлення про тогочасний інтерʼєр Інституту шляхетних дівчат дає повість Хмари українського письменника Івана Нечуя-Левицького.

— Незнайома дама повела дівчаток через рядок покоїв, розкішно убраних. Скрізь блищали дзеркала, бронза, дорога мебіль, скрізь були розстелені дорогі килими. Малим дівчаткам було трохи якось ніяково.

Усі вони поправляли на собі одежу, оглядали своє убрання, котре хоч було й гарне, але не було підхоже до обстави. Незнайома дама привела їх в простору світлицю. На софі сиділа начальниця, і вони підступили до мраморного столу, — читаємо ми там.

Читати на тему

Від комірки більшовиків до головної окраси Києва: історія костелу святого Миколая

Що відбувається з костелом зараз та на якій стадії ремонт будівлі?

Осередок терору

З приходом більшовиків все змінилося. Відсвяткувати своє століття закладу не вдалося, інституток розпустили, а саму будівлю швидко націоналізували.

Інститут, в стінах якого навчали дівчат зі шляхетних родин, більше не чув лекцій чи настанов з етикету.

До будівлі спочатку заселили тисячі робочих родин з інших районів Києва.

Згодом там квартирувалися караульні полки, Вища військова та сільськогосподарська школи, редакція журналу Більшовиченята, десятиліття тут розташовувався Комітет комунального господарства.

Після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва в 1934 році, будівля перейшла у підпорядкування органів НКВС, тут вони розташували своє управління.

Підвали Жовтневого палацу стали місцем катувань, допитів і розстрілів. Тут знищували українську інтелігенцію, а тіла вбитих та закатованих письменників, акторів та вчених вивозили до Биківнянського лісу.

Точна кількість жертв Жовтневого палацу досі невідома.

Pixabay

В часи Другої світової війни будівля спочатку стала очевидицею великої пожежі на Хрещатику, коли радянська армія підірвала і знищила майже весь центр Києва, а потім два роки виконувала роль гітлерівського гестапо.

Змінилася мова й армія, але не призначення підвалів.

Згідно зі статтею газети Правда, яку цитує інформаційне агентство УНІАН, німецькі солдати тільки протягом першого місяця окупації Києва вбили у катівні гестапо 24 депутати київських обласної та міської Рад, 18 комуністів-залізничників, 25 активістів.

— За період окупації міста майже 300 відважних бійців підпілля були по-звірячому закатовані гестапо, тут героїчно загинув звʼязковий підпільної організації, 11-річний піонер Казимир Гапоненко, — йдеться у цитаті.

У 1943 році, відступаючи, гітлерівці знищили будинок, а разом з ним — і докази злочинів.

Читати на тему

Неймовірне, але “безхазяйне”? Пам’ятки архітектури України — в якому стані, чи реставрує їх держава та куди ідуть кошти

Читай, які з пам’яток архітектури в Україні не реставруються роками і чому? А де цей процес фінансують іноземні партнери.

Повоєнна відбудова Жовтневого палацу

У повоєнний час руїни колись пишного та популярного Інституту шляхетних дівчат довго нагадували про страшні роки війни. У 1952 році розпочалася масштабна реконструкція будівлі на чолі з архітектором Олексієм Заваровим, який також брав участь у відновленні Хрещатика.

Під час відновлення вдалося знайти обгорілі кістки та залишки катівень.

24 грудня 1957 року палац знову відчинив важкі двері, але вже як культурний осередок.

Від Інституту шляхетних дівчат до катівень НКВС: екскурс стінами Жовтневого палацу / 3 Фотографії

Фото: МКЦМ

Радянські архітектори докорінно змінили внутрішній вигляд будівлі, з того часу вона мала імʼя Жовтневого палацу. Як годиться для нового культурного осередку, тут зʼявилося фоє, чимала зала та каси, гардероб.

Відтоді Жовтневий палац був осередком також й політичного життя: ці стіни чули й бачили зʼїзди компартії.

Читати на тему

Скандал з “НЛО” на Либідській: забудовник знищує пам’ятку архітектури

Небайдужі кияни продовжують боротьбу. Що відомо про етап забудови та хто віддав ділянку?

Міжнародний центр культури й мистецтв Федерації профспілок України: сучасні часи

З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році Жовтневий палац перейменували на МЦКМ. Проте й досі серед громадян побутує колишня, радянська назва.

Depositphotos

Палац продовжує відігравати важливу роль у культурному житті Києва. Тут відбуваються театральні вистави, балети, мюзикли, стендапи та інші культурні події.

Під час Революції Гідності у 2014 році палац став одним з епіцентрів протистояння.

Він слугував штабом для протестувальників та медичним пунктом. На фасаді досі можна сліди від куль, які залишили по собі беркутівці.

Від Інституту шляхетних дівчат до катівень НКВС: екскурс стінами Жовтневого палацу / 3 Фотографії

Getty Images

Нині палац функціонує як культурний центр та історична памʼятка.

Раніше ми розповідали тобі історію Житнього ринку у Києві: чим він відомий та чому навколо нього зараз виник скандал, читай за посиланням.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!