Зламати ланцюги ненависті: чим важливий Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією

Усі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах. Саме так промовляє до нас Конституція України. Проте скільки не було б написано законів світу, проблема дискримінації не просто лишається зараз актуальною. Вона набуває нової потужності. Тож Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією стає знову важливим нагадуванням про права та свободи кожної людини у світі.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації став символом глобального зусилля спільноти у створенні більш справедливого та толерантного світу.

Тому Вікна зібрали для тебе всю інформацію про цей день, яку потрібно знати:

• що дало поштовх руху боротьби з расовою дискримінацією;
• як почали відзначати Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації;
• який зараз рівень расової дискримінації у світі та в Україні;
• як боротися з дискримінацією.

Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією

Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією відзначається щороку 21 березня в пам’ять про події 1960 року, коли в містечку Шарпевіллі Південно-Африканської Республіки сталося зіткнення поліції та мирних демонстрантів

Шарпевілльська бійня

Саме таку назву отримали події 21 березня 1960 року. Також їх називають Шарпевілльською стріляниною.

Передумовами подій стали закони уряду Національної партії під керівництвом Хендріка Фервурда, які посилювали сегрегацію. І саме ці правила зрештою стали використовуватись для арештів та переслідування політичних опонентів партії в 60-х роках минулого століття.

Мирна демонстрація проти законів про перепустки в 1956 році

Африканський національний конгрес планував розпочати демонстрацію 31 березня. Проте його випередили демонстранти Панафриканського конгресу, які організували акцію протесту 21 березня. Спершу до неї приєдналося від п’яти до семи тисяч осіб, але зрештою їхня кількість збільшилась до 20 тисяч.

Це були люди, які біля місцевого поліцейського відділку пропонували себе заарештувати за відсутність на той час необхідних документів для пропуску на відповідну територію, де вони організували протест.

Зрештою близько 130 поліцейських з чотирма БТР рушили на натовп та намагались розігнати демонстрантів за допомогою водометів і сльозогінного газу. На це люди почали жбурляти каміння в правоохоронців. Після цього почалась масова бійка та стрілянина — поліцейські відкрили вогонь по демонстрантах. Внаслідок цих подій загинуло 69 осіб, серед яких були й діти. Деякі з жертв були розстріляні в спину.

Ці події викликали лише обурення серед темношкірого населення країни, тому протести спалахнули з новою силою. Правляча партія заборонила діяльність Панафриканського конгресу та Африканського національного конгресу, через що почався збройний опір організацій.

Читати на тему

Дискримінація: що це таке, яка буває та як ненароком ти порушуєш права людей поруч

Які види та форми дискримінації проявляєш навіть ти?

Встановлення Міжнародного дня боротьби за ліквідацію расової дискримінації

Генеральна Асамблея ООН проголосила цей день застереженням людству від трагічних наслідків ненависті на расовому підґрунті та у 1965 році прийняла Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Вона набула чинності в 1969 році. Україна підписала конвенцію у 1966 році й ратифікувала її за три роки.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації був започаткований Генасамблеєю ООН у 1966 році. Крім того, цей день відзначається на державному рівні в Південній Африці. А на місці, де загинули демонстранти, у 1996 році президент країни Нельсон Мандела підписав Конституцію ПАР.

Також цей день відзначає і ЮНЕСКО в пам’ять про злочин режиму апартеїду, який став грубим порушенням прав людини.

Який зараз рівень расової дискримінації у світі та в Україні

Згідно з Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, обмеження, систематичне порушення прав громадян і будь-який їх утиск не тільки за ознаками раси та кольору шкіри, а й етнічного та національного походження, можуть вважатись ознаками расової дискримінації. Та попри довгі роки боротьби, останнім часом проблема набула лише більшої сили.

У 2023 році британське видання The Guardian провело опитування серед 6 752 осіб африканського походження, які проживають в Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Польщі, Португалії, Іспанії та Швеції.

Результати показали, що 45% респондентів стикнулись з расовою дискримінацією, що перевищило показники за 2016 рік на шість відсотків.

Зокрема дискримінаційні процеси спостерігались у сфері працевлаштування. Попри те, що рівень зайнятості осіб африканського походження збігається й з показниками тих, хто має інше коріння, майже третина темношкірих респондентів працювали на “елементарних роботах”. При цьому середній показник зайнятості осіб з інших походженням на подібних роботах становить всього вісім відсотків.

Що ж стосується даних ООН, то дані організації демонструють, що майже кожна шоста людина у всьому світі зазнає дискримінації за будь-якою ознакою. Найбільш поширеною лишається саме расова.

Індекс верховенства права Проекту світового правосуддя (WJP) також продемонстрував, що в період з 2021 по 2022 рік у 70% країн можна було спостерігати посилення дискримінації. Найтяжча ситуація в Афганістані, Судані та Нікарагуа. Серед країн з високим рівнем доходу найбільше проблем у США та Угорщини.

Україна в рейтингу WJP за відсутністю дискримінації в цивільному судочинстві посіла 55 місце зі 140.

У 2023 році Офіс омбудсмана повідомляв, що у 2022 році надійшло 40 звернень щодо дискримінації за етнічною та національною ознакою та три — щодо расової дискримінації.

Крім того, важливо розуміти, що після вторгнення РФ на територію Україн, агресор порушив майже 400 різних договорів міжнародного права, серед яких і Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Як боротися з дискримінацією

Насамперед спілкуватись та відкривати для себе нову літературу, що розповідає про досвід людей, які стикнулись з дискримінацією. Або ж можна досліджувати історичні матеріали.

Якщо ж тоді довелось стати свідком чи стикнутись з расовою дискримінацією, то варто не мовчати, а звернутись до відповідних установ. Це може бути як Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або ж суд. Проте в другому варіанті спершу доведеться також поспілкуватись з юристами, які допоможуть сформулювати скаргу.

Хочеш знати трохи більше про дискримінацію в Україні? Тоді читай інтерв’ю Джамали про потреби кримськотатарської культури.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.