Дискримінація — це серйозна проблема суспільства, з якою борються сторіччями, а натомість з’являються тільки нові її форми.
У сучасному світі є багато форм та видів дискримінації, про які ти можеш навіть не здогадуватись. Але знання — це сила у боротьбі з нею.
Це особливо актуально через події в країні, масову й вимушену хвилю біженців, зміну політичних, ціннісних та мовних орієнтирів.
Щоб ніхто не зміг якось тебе дискримінувати, треба розумітися на цьому, знати свої права та вміти відстоювати їх.
Дискримінація — це пряме порушення прав та свобод людини, суспільне явище, яке через певні стереотипи та упередження спонукає ставитися до деяких людей менш прихильно, аніж до інших людей в подібній ситуації.
Це може проявлятися через те, що ці люди належать або сприймаються як такі, що належать до певної групи чи категорії людей.
Дискримінація часто є наслідком певних стереотипів та упереджень щодо інших людей в соціумі, які якось відрізняються з-поміж інших.
Також тісно пов’язане поняття, яке стоїть поруч з дискримінацією — нетерпимість.
Вона проявляється, коли виявляють особисту неприязнь до вчинків та переконань, що відрізняються від твоїх власних.
Ще віддавна людей дискримінували через приналежність до певної статі, нації, етнічності тощо. І попри складну й важку історію людства, дехто продовжує це робити.
До прикладу, сьогодні українці є об’єктом дискримінації з боку Росії. Нас фізично знищують, створюють геноцид просто через те, що ми українці.
Так було за часів нацистської політики Гітлера, коли євреїв знищували тільки через те, що вони мають певну національність.
Дискримінація та нетерпимість можуть мати різну форму і ступінь прояву в суспільстві, тобто бувають поодинокі та масові випадки.
Перед тим, як ми розглянемо види дискримінації, варто згадати, яка дискримінація взагалі існує:
Яскравий приклад — люди негроїдної раси, яких упродовж століть експлуатували, а потім ставилися зі зневагою.
Коли те, якої людина статі, позначається на тому, чи матимеш ти право голосу, чи візьмуть тебе на роботу тощо.
Або дискримінація через те, що ти маєш інакшу орієнтацію, є трансгендером тощо.
Несприйняття або побоювання людини, яка приїхала з іншої країни.
Це упередження, пов’язане з помилковим сприйняттям того, що люди з інших країн, груп, культур або ті, хто говорять іншими мовами, є загрозою.
Свого часу антисемітизм став частиною німецької ідеології. Люди знищували людей просто тому, що вони належать до певної національності, вважаючи їх гіршими й нижчими від себе.
Так, за часів Голокосту загинуло понад п’ять мільйонів євреїв.
Зараз подібні наративи зрощення ненависті до іншої національності створює Росія, закликаючи й підбурюючи ненависть до України.
Коли людину утискають, зневажають та засуджують через спілкування певною мовою та намагаються її знищити.
Таку політику проводила ще імперська Росія, коли намагалася викорінити з України мову та асимілювати її. У ті часи, якщо ти був українцем та розмовляв українською чи мав відповідне прізвище, можна було забути про освіту або рівне ставлення.
Це дискримінація людей певного віку через упередження, що вони працюють гірше.
Наприклад, молодих лікарів рідко ставлять на керівні посади, на відміну від старших. Проте молодий лікар може бути набагато кращим спеціалістом.
Часто це відбувається в закладах освіти серед однолітків. Діти можуть дискримінувати інших через соціальний статус, одяг, расу, національність.
Навіть те, наскільки місто пристосоване для людей з інвалідністю, говорить про наявність чи відсутність дискримінації.
Таких людей дискримінують, коли відмовляються брати на роботу, секції тощо.
Дискримінація буває декількох видів, і через це вона не завжди є очевидною для людини.
Однак варто знати про види дискримінації, щоб мати змогу захистити себе, вказати людині на її стереотипні уявлення та упередження.
Це чіткий намір дискримінації, коли людина цілеспрямовано відмовляє в чомусь людині або групі людей певної раси, релігії, віку чи статі.
До прикладу, люди відмовляються здавати квартиру емігрантам чи біженцям.
Або компанія відмовляє кандидату чи навіть не розглядає його на посаду через приналежність до певної статі, а не тому, що керується професійними навичками кандидата.
Все це — вияв прямої дискримінації, яку не треба терпіти, адже сучасний світ, Конституція та міжнародне право захищають твої права.
Якщо ти стикнувся з прямою дискримінацією, то можеш зібрати докази та подати в суд на того, хто поставив себе вище за тебе.
Важче буде це зробити у випадку непрямої дискримінації, адже довести, що це саме дискримінація, дійсно непросто.
Ця дискримінація передбачає, що певний критерій сам по собі ставить в нерівне становище різні групи людей.
До прикладу, для прийому на роботу в бригаду будівельників є певні критерії та вимоги, яким часто не відповідають жінки.
Або коли обирають весь персонал у ресторан японської кухні з азійською зовнішністю.
Якщо для тих, хто працює в залі, це ще хоч чимось може бути виправдане, то цей критерій зовсім не обов’язковий, якщо ти працюєш кухарем в такому ресторані.
Отже, є чіткий критерій, але він тою чи іншою мірою може дискримінувати людину.
Адже деякі жінки можуть впоратися на будівництві набагато краще, ніж чоловік, а кухар з європейською зовнішністю може приготувати набагато смачнішу страву в японському ресторані.
Ця дискримінація провадиться на рівні інституцій держави та на законодавчому рівні.
Це той випадок, коли упереджено ставиться не сам індивідуум, а ціла система, яка захищає права однієї групи, утискаючи права іншої.
Це можна помітити в судочинстві, законі, конституції держави.
До прикладу, раніше це було яскраво помітно в Америці, де представники негроїдної раси не мали жодних прав на державному рівні. Їх могли експлуатувати, жорстоко поводитися і навіть вбивати, й тим, хто це робив, усе зійшло б з рук.
Також це проявлялося, коли у чоловіків було право голосу, а у жінок — ні, хоча жінки є повноцінними громадянами країни.
Зараз такі випадки все ще трапляються у східних країнах, де переважає патріархат у ментальності.
Там утискаються права жінок на державному рівні. Це проявляється в усіх сферах: від особистого життя до роботи жінок у державних установах.
Цей вид дискримінації означає, що людину утискають одразу за кількома ознаками.
До прикладу, за сексуальною орієнтацією та національністю одночасно. Хтось буде дискримінувати за однією ознакою, хтось за іншою, а хтось — одразу за двома.
Таке комбо часто зустрічається, оскільки завжди знайдуться люди, які в нас щось не приймають або не розуміють, але це суто їхня суб’єктивна думка, яка не повинна впливати на життя інших людей.
Під час війни часто трапляється, що люди не сприймають позицію, відмінну від власної або загальнопринятої. Це яскравий вияв дискримінації.
Ми розуміємо, що приймати інакшість завжди важко. Тому зробили цікавий матеріал, який допоможе зрозуміти, чому мати різні думки — це нормально та як толерантно ставитися до інакодумців. Це важливо насамперед для твого ментального здоров’я.