Вигорів у цивільному житті, але запалив у війську: історія добровольця, який “не створений” для війни

Коли почалася повномасштабна війна, багато українців вирішили приєднатися до захисту країни. Дехто з них одразу потрапив у ЗСУ, інші — долучилися до добровольчих формувань або знайшли інші шляхи, щоб допомагати фронту.

Одним із таких людей став Максим Лижов, чий шлях до війська виявився непростим. Про його історію написали у Віледж.

Перші спроби долучитися до війська

На другий день великої війни Максим пішов до військкомату, але його не взяли. Він не мав військового досвіду, і переповнені підрозділи тоді приймали переважно тих, хто вже мав підготовку.

Всі мої спроби вступити до переповнених ЗСУ й ТРО розбилися об брак досвіду — згадує він.

Однак бажання долучитися не зникло, і чоловік приєднався до добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), де отримав базову військовий вишкіл.

Проте, ці формування не брали участі в бойових діях, що не відповідало його прагненню реально впливати на ситуацію на фронті.

У березні 2022 року він вступив до ДФТГ Вільна Україна, де вперше стріляв із бойової зброї. У підрозділі проводили навчання з тактики, тактичної медицини та основ поводження зі зброєю.

Фото: Віледж

— І вже на третій день відстріляв перші дев’ять бойових патронів з АК. Ніяково було ще й тому, що це був тир біля Бабиного Яру — розповідає Максим.

Водночас чоловік самостійно пройшов курси оператора квадрокоптерів, що пізніше стало йому в пригоді.

Завдяки друзям-волонтерам зібрав гроші на кілька безпілотників і щодня літав, лякаючи цивільних.

Повернення до цивільного життя та новий пошук

Деякий час Максим залишався в цивільному житті, працював у медіа та культурних проектах, але думка про службу не полишала його.

Мої мавіки поїхали на передову. А мене засмоктало цивільне й культурне життя, яке повернулося в столицю.

Максим вперше отримав мистецький грант і підтримку міжнародних фондів, що дало йому можливість взяти участь у літературній резиденції в Кам’янці-Подільському.

Протягом року він занурився в археологічні розкопки, подорожуючи Буковиною, Полонним, Вінницею, Рівним та Острогом.

Фото: Віледж

Паралельно працював над виступами, брав участь у виставках і доповнював свою книгу новими текстами, що згодом увійшли в розділ 2022. Коли нарешті видав збірку Якомога та провів її успішну презентацію, усвідомив, що повністю емоційно вигорів.

Я завершив найбільшу на той момент справу життя, але це мене геть не тішило. 

Війна змінювалася, мобілізація посилювалася, але він усе ще не був у складі бойового підрозділу. Він спостерігав за процесами в країні, збирав інформацію, вивчав досвід інших добровольців.

Він розумів, що чекати повістки — не найкращий варіант. Друзі-ветерани радили не втрачати часу, а самому шукати підрозділ, де його вміння справді знадобляться.

Але жоден із них не кликав до себе, дехто навіть казав: — Тільки не до нас, тут п…а.

Він ретельно аналізував можливі варіанти, шукав вакансії в бойових підрозділах через платформи, такі як Lobby X, і розпитував знайомих військових.

— Як не дивно, моїм дедлайном став закон про мобілізацію, коли крізь туман війни стало видно, що найбільша помилка — це нічого не робити.

Читати на тему

Понад 44 млрд на FPV: як Україна зміцнює технологічну перевагу на фронті

Читай у нашому матеріалі, скільки коштів скерує Міноборони на закупівлю FPV-дронів.

Перші бойові завдання у складі Ахіллеса 

Для Максима армія не була місцем для здійснення особистих бажань, але, як і кожному новобранцю, йому довелося відповісти на питання: ким він бачить себе у війську?

Для людини, далекої від військової справи, це було складніше, ніж сформулювати запит до психолога.

Фото: Віледж

Водночас про те, ким він не хотів стати, ніхто не питав — адже в армії не існує понять не хочу чи не можу.

Максим точно знав, що не хоче сидіти за комп’ютером і друкувати тексти. З усього, чим він займався раніше, в армії могло знадобитися хіба що вміння працювати фізично.

Але цього було замало — він прагнув нових викликів, навчання, реальної бойової роботи. На співбесіді він пояснював, що готовий бути ким завгодно, аби лише приносити максимальну користь.

Слова лилися хаотично, але в якийсь момент він відчув, як з нього спадає напруга, ніби прорвало греблю. Це стало першим кроком до нового етапу в його житті.

Максим обрав батальйон ударних безпілотних авіаційних комплексів Ахіллес, який на той момент входив до складу 92-ї ОШБр, а нині є частиною 429-го окремого полку безпілотних систем.

Він подав заявку на сайті та пройшов відбір, після чого вирушив на базовий військовий вишкіл.

У новому підрозділі він став оператором дрона-бомбера. Його завданням було здійснювати нічні вильоти, проводити розвідку та завдавати ударів по ворожих позиціях.

Його підготовка включала тренування з використання великих дронів, які несуть потужні боєприпаси.

Літаю на великій пташці, яка носить великі подарунки, — каже Максим про свою службу.

Його розрахунок працює вночі, виконуючи завдання зі знищення живої сили й техніки ворога.

Військовий побут та реалії служби

Бойова служба передбачає виснажливі нічні зміни, велику відповідальність та ризики. Максим зазначає, що робота в складі ударного підрозділу вимагає постійної концентрації, злагодженості дій та високої мотивації.

Зрештою, ми не кривдимо собі подібних, а ліквідуємо вбивць, ґвалтівників, мародерів, терористів, серунів, які прийшли вбивати українців та українок, спустошувати й руйнувати. 

Фото: Віледж

Важливою частиною військового життя є побратимство. Максим наголошує, що підрозділ став для нього другою родиною. Вони разом проходять навчання, виконують бойові завдання та підтримують один одного в складних ситуаціях.

Берегти життя — своє і своїх побратимів і посестер. Це запорука невпинної боротьби й перемоги на боці світла.

Поради для тих, хто думає про мобілізацію

Максим радить тим, хто планує мобілізуватися або шукає своє місце у війську, не чекати, а діяти:

• Обирайте підрозділ самостійно. Дізнавайтеся про бригади та формування, де потрібні ваші навички.

• Готуйся фізично та морально. Військова служба — це серйозний виклик, і краще бути готовим.

• Навчайся нового. Знання тактики, медицини, водіння чи роботи з дронами можуть бути вирішальними.

• Не зволікай з ухваленням рішення. Якщо є бажання служити — шукайте шлях самостійно.

Історія Максима показує, що навіть якщо вас не взяли одразу, це не означає, що ви не зможете знайти свій шлях у війську.

Головне — бажання, наполегливість і правильний підхід. Українська армія цінує тих, хто приходить усвідомлено та мотивовано, а сучасні підрозділи пропонують можливості для тих, хто хоче навчатись і бути корисним на фронті.

Раніше ми писали про те, коли саме починається служба у мобілізованого згідно з рішенням Верховного Суду та які правові нюанси це передбачає.

Фото: Віледж 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.