Техногенна катастрофа на Каховській ГЕС в одну мить залишила сотні тварин без дому, більшість з них стала заручниками великої води. Минув уже понад місяць, однак врятованих волонтерами тварин настільки багато, що притулки не можуть знайти для них господарів і досі. А щодня додаються ще й чотирилапі з прифронтових регіонів.
Читай у нашому матеріалі, яка доля тварин, урятованих після підриву ГЕС, та як їм допомогти.
Тут завжди гавкають, нявкають, просяться на ручки та люблять цілуватися. Це столичний притулок Дворняжкам дім. На прогулянку йде собака Ельза з Херсонщини, яку врятували військові. Довгий час собака була їхньою посестрою.
Ельза підірвалася на міні, а потім завагітніла і народила цуценят. Військові зробили їй операцію, вакцинували собаку та малюків.
— Потім стало небезпечно, собаку передали в притулок, — розповідає волонтерка Аліна.
Задню лапку Ельза втратила, її підлікували. Тепер вона шукає дім, як і чимало хвостиків, які тут живуть.
Врятованих кошенят найбільше. Вони приїжджали дуже худі. Після техногенної катастрофи притулок поповнився на більш як 300 тварин.
Люди беруть на тимчасову перетримку тварин, усього прихистили 73 котиків. Валерія, засновниця закладу, змалечку рятує тварин. Довгий час вона працювала в одному з притулків, а потім відкрила власний.
Перші рятувальні операції були в Ірпені, Гостомелі та Бучі, ще коли точилися бої. Далі — Краматорськ, Ізюм, Бахмут та інші прифронтові міста. Тварин лікують, стерилізують та вигулюють. Завдячують небайдужим людям.
Людям хочеться відволіктись від новин. Приходила бабуся, яка розповідала, що її не взяли в ТрО та ЗСУ, просилася допомагати тваринам, — розповідає Валерія.
У кожного хвостика своя трагічна історія до притулку. Їх усіх об’єднує одне: вони шукають дім. Якщо хтось із чотирилапих тебе зворушив, напиши притулку в Instagram.
Також можна допомогти з ліками та кормами, закрити заборгованість у 400 тис. грн на лікування. Під час знімань репортажу одному з кошенят пощастило знайти люблячу родину.
Тварини не мають жити в клітках. Звісно, це краще, ніж на вулиці — в холоді та голоді. Але, найкраще — в родині, — каже Валерія.
Раніше ми розповідали, де взяти тварину з притулків Києва та області.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!