Саркофаг над ЧАЕС у критичному стані — чи можливо відновити його найближчим часом

14 лютого російський безпілотник влучив у саркофаг Чорнобильської АЕС, який зазнав серйозних пошкоджень внаслідок удару. Завдяки оперативним зусиллям рятувальників вдалося уникнути найгіршого, а рівень радіації у повітрі навколо станції перебуває в межах норми. 

Однак довготривалі наслідки від атаки набагато серйозніші. Саркофаг не витримав наслідків атаки, тож його подальше майбутнє залишається туманним. Експерти та інженери попереджають, що його, ймовірно, доведеться будувати наново, а ціна питання — мільярди доларів. 

New York Times поговорили з проектувальниками саркофага, щоб вияснити — що чекає на ЧАЕС далі. 

Саркофаг ЧАЕС: що буде далі зі спорудою, яка захищає світ від радіації

78-річний Ерік Шміман був старшим технічним радником проекту з будівництва саркофага. 15 років він працював над будівництвом гігантського захисного екрана для пошкодженого реактора, який захищає світ від подальшого впливу радіації. 

Сталева оболонка, яка зайняла своє місце над реактором у 2016 році, є найбільшою рухомою конструкцією у світі. Вона заввишки з футбольне поле і важить майже 40 тисяч тонн. Понад 45 країн і організацій витратили майже 1,7 мільярда доларів на його будівництво.

— Ми провели багато аналізів безпеки, враховуючи багато поганих речей, які можуть статися. Ми розглядали землетруси, торнадо, сильні вітри, снігопади та інші речі. Але ми не розглядали воєнні дії, — каже інженер.

У лютому БпЛА типу Shahed з осколково-фугасною боєголовкою, виготовлення якої, ймовірно, коштувало 20 тисяч доларів, пробив отвір у сталевій оболонці.

Першу пожежу вдалося швидко загасити, але водонепроникна мембрана всередині ізоляції горіла і тліла майже три тижні, повідомив начальник відділу експлуатації споруди Артем Сірий.

Рятувальникам в альпіністському спорядженні довелося пробивати отвори у зовнішньому шарі щита, шукати вогонь і розбризкувати воду всередині конструкції. Вона була розроблена таким чином, щоб залишатися сухою для запобігання корозії.

ДСНС

7 березня оголосили про ліквідацію пожежі. Але до того моменту приблизно половина північної частини щита була пошкоджена. 13 березня в МАГАТЕ заявили, що пожежі завдали значних збитків північній стороні та меншою мірою південній стороні даху.

Ремонт саркофага може тривати роками, попереджають ядерники. Це може відкласти план з демонтажу пошкодженого реактора та безпечного захоронення радіоактивних відходів, який планували почати протягом наступних п’яти років.

Є ризики, що сталева оболонка почне кородувати, або що стан тимчасового саркофага, який радянські інженери побудували навколо реактора майже 40 років тому всередині оболонки, погіршиться.

Читати на тему

Діра у шість метрів та пошкоджене обладнання — заява МАГАТЕ щодо ситуації на ЧАЕС

Чи існує загроза радіаційного зараження через обстріл ЧАЕС: розповіла команда МАГАТЕ.

Що робити далі із захисною спорудою на ЧАЕС

Ядерний фахівець з Грінпіс Шон Берні зазначив, що міжнародна спільнота витратила так багато грошей і часу на будівництво цієї споруди тому, що вони знають масштаб загрози всередині.

— Це величезне інтелектуальне досягнення — створити щось, що могло б захистити Європу, Україну та світ від того, що всередині. І тепер росіяни фактично пробили в цьому діру, як фізично, так і метафорично.

За інформацією організації, атака РФ серйозно порушила плани щодо пошкодженого реактора. Захисна оболонка більше не функціонує, як було задумано і, можливо, доведеться зняти її, демонтувати та замінити.

Конструкція конфайнменту в Чорнобилі, над якою працював Ерік Шміман, була інженерно-конструкторським подвигом, призначеним для захисту пошкодженого реактора протягом 100 років.

Щоб мінімізувати радіаційне опромінення, конструкцію побудували на відстані від пошкодженого реактора, а потім транспортували на місце. Її товщина приблизно 40 футів (12 метрів), зовнішня і внутрішня оболонки виготовлені зі сталі.

ДСНС

Зовнішня оболонка є ключем до захисту від опадів. Внутрішня призначена для утримання радіоактивного пилу всередині конструкції.

До кінця цього року спеціалісти мали на меті завершити початковий план, який передбачає першу чергу демонтажу утилізованих відходів з реактора. Через атаку безпілотників це стало неможливим.

Артем Сірий зазначив, що зараз експерти думають, як полагодити діру від дрона в захисній оболонці. Але їм також доведеться закрити невеликі дірки, створені робітниками, які намагалися загасити вогонь.

Також доведеться якось відремонтувати пошкоджену мембрану та ізоляцію, а також будь-які пошкоджені внутрішні конструкції.

Зробити це там, де зараз розташований конфайнмент, ймовірно, неможливо, оскільки працівники піддадуться впливу високого рівня радіації.

— Повна реставрація об’єкта практично неможлива. Щоб наблизити його якомога ближче до початкового стану, ймовірно, знадобляться сотні мільйонів доларів.

ДСНС

На думку Еріка Шмімана, ремонт споруди або будівництво нової буде надзвичайно дорогим. Тимчасове вирішення — заклеїти дірки чимось схожим на клейку стрічку, щоб система вентиляції всередині могла знизити вологість і запобігти корозії.

Однак дрони могли б допомогти в процесі ремонту. Україна розвиває технологію безпілотників швидше, ніж будь-яка інша країна.

Маленькі безпілотники — набагато менші за Shahed 136, що пробив конструкцію — могли б оцінити пошкодження всередині оболонки та навіть допомогти їх виправити.

На фоні російських атак Україна виділила 1,5 млрд грн на посилення безпеки ЧАЕС.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.