Спроби загнати живу мову в жорсткі рамки таблиць і списків зазвичай приречені на поразку. Саме тому в Україні не з’явиться єдиного офіційного словника фемінітивів. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла очільниця Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.
За її словами, створення такого довідника не лише технічно складне, а й недоцільне з погляду самої мовної системи.
Чому повний паралелізм не працює
Ще у 2021 році Комісія намагалася систематизувати фемінітиви, почавши з медичної галузі. Проте ініціативу не підтримав Інститут української мови НАН України. Науковці пояснили: мова не функціонує за принципом математичної симетрії. Не для кожного слова чоловічого роду можна або варто створювати прямий відповідник жіночого.
Створити універсальний перелік для всіх слів складно, а користування таким довідником було б незручним, адже людям довелося б постійно звертатися до нього, — зазначає Юлія Чернобров.
Вона додає, що слова часто мають різні відтінки значень, тому ставити між ними знак рівності — помилково. Натомість мова пропонує інші інструменти: наприклад, використання форм “пан” і “пані” або специфічних синтаксичних конструкцій.
Використання фемінітивів: обов’язок чи вибір
Одне з найпоширеніших побоювань після затвердження нового правопису 2019 року — це ймовірний примус. Проте Чернобров запевняє: фемінітиви не є обов’язковими. Їх невживання в офіційному чи публічному просторі не вважається помилкою. Питання використання таких слів — це сфера стилістики та особистого вибору мовця.
Голова Комісії наголошує, що фемінітиви для української мови — це не нововведення, а давня традиція, яка відрізняє її від російської, де подібні форми часто сприймаються як зневажливі.
Якщо є жінки у професіях, то мають бути й слова, які їх позначають. На відміну від російської мови, де такі форми іноді можуть мати зневажливе звучання, в українській мові фемінітиви є нормою, — пояснює голова Нацкомісії.
Комісія не планує створювати директивні словники, залишаючи це право фаховим спільнотам. На думку Чернобров, мова є саморегульованою системою. Штучні або невдалі форми, які сьогодні викликають спротив, просто не приживуться.
Слова на кшталт “лікарка” чи “вчителька” вже давно стали органічними, тоді як інші варіанти поки що проходять перевірку часом.
Важливо, що цей процес не потребує директив чи примусу — мова є саморегульованою системою і реагує на суспільні запити. Те, що приживеться, залишиться в мовній практиці, а що ні — відсіється із часом, — підсумувала Юлія Чернобров.
Нагадаємо, що норми утворення фемінітивів за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- закріплені в правописі від 2019 року, проте наразі триває перехідний період, і установи самі вирішують, наскільки активно впроваджувати ці зміни у свій документообіг.
Корім цього, часто люди плутають, як треба писати доброго дня чи добрий день — читай у матеріалі, аби не помилитись.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!