Фото Depositphotos В Україні ухвалили закон, який дозволяє створювати спеціальні школи для дітей із психічними порушеннями та розладами поведінки. Це рішення викликало багато запитань щодо його доцільності та впливу на дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Чи дійсно таке рішення відкриває нові можливості для навчання, чи, навпаки, створює умови для сегрегації? Рубрика поспілкувалася з правозахисницею, психологинею та мамою дитини з РДУГ. Отож, розбираємося в цих питаннях. Нові можливості чи крок назад? 13 березня 2025 року президент України підписав законопроект №10160 (тепер закон № 4250-IX), який дозволяє створювати спеціальні школи для дітей з психічними порушеннями та розладами поведінки. Закон, на думку його ініціаторів, розширює можливості для забезпечення реабілітаційних послуг на базі загальноосвітніх спецзакладів. Тепер діти з ООП та інші особи, зокрема військові та ветерани з порушеннями слуху чи зору, можуть отримувати спеціалізовану допомогу у спеціальних школах. Фото: Беттертон Зокрема, закон визначає термін “спеціальна школа” як заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема, для дітей з інтелектуальними, фізичними, психічними або сенсорними порушеннями. Депутат Павло Сушко, один з ініціаторів закону, стверджує, що таким чином надається можливість дати освіту дітям, які досі не могли відвідувати звичайні школи через психічні розлади чи поведінкові проблеми. За його словами, до цього часу система освіти не мала можливостей для інтеграції таких дітей у звичайні навчальні заклади, і це рішення є першим кроком до їх соціалізації. Стан спеціальної освіти в Україні На початок 2025 року в Україні працює 728 спеціальних класів у звичайних школах, де навчається понад 6 тисяч дітей з особливими освітніми потребами. Крім того, в країні існують 286 спеціальних шкіл, які відвідують понад 34 тисячі дітей. Спеціальні заклади включають школи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними або психічними порушеннями, а також навчально-реабілітаційні центри для дітей з тяжкими порушеннями розвитку. Фото: НУШ Згідно з новим законом, до категорії дітей з ООП, які можуть відвідувати спеціальні школи, додано дітей із психічними порушеннями та розладами поведінки. Однак важливо зазначити, що спеціальна освіта не є єдиним варіантом для таких дітей — вони також можуть здобути освіту у звичайних школах завдяки інклюзивному навчанню, якщо буде створено відповідні умови. Читати на тему Мобільні дитсадки від МОН: як працюватиме освіта на колесах Читай у нашому матеріалі про проект мобільних дитсадків від МОН. Погляд правозахисників Адвокаційна менеджерка правозахисної організації Fight For Right, Людмила Фурсова, вважає, що ухвалення цього закону — це крок назад. Вона зазначає, що раніше уряд планував припинити набір до спеціальних шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку і забезпечити їх навчання в інклюзивних класах. За словами Фурсової, створення нових спецшкіл для цієї категорії дітей порушує принципи інклюзії та може посилити сегрегацію їх у суспільстві. Погляд психологів Психологиня Юлія Завгородня також вважає, що більшість дітей з психічними розладами можуть навчатися у звичайних школах за умови створення інклюзивних класів. Вона зазначає, що з правильним підходом, педагогічною підтримкою та адаптацією програми, більшість дітей з РДУГ та іншими порушеннями можуть успішно навчатися разом з іншими дітьми. Фото: НУШ Альтернатива: інтеграція чи сегрегація? Мама дитини з РДУГ, Анастасія Мельниченко, переконана, що діти з розладами повинні мати можливість навчатися в загальноосвітніх школах, а не бути ізольованими в спецшколах. Вона зазначає, що інтеграція таких дітей у звичайні школи дає їм шанс на соціалізацію та нормальну адаптацію в суспільстві. Вона також підкреслює, що за кордоном діти з особливими освітніми потребами часто успішно навчаються в загальних школах завдяки індивідуальному підходу та підтримці з боку педагогів. Вибір за батьками На думку народного депутата Павла Сушка, спеціальна та інклюзивна освіта не повинні бути протиставлені одна одній. Вибір форми навчання має бути індивідуальним і залежати від реальних потреб дитини. Батьки повинні мати право вибору між спеціальною та інклюзивною освітою, і цей вибір має бути практично реалізований у кожному конкретному випадку. Дебати щодо спеціальних шкіл для дітей з психічними порушеннями в Україні продовжуються. Попри нове законодавство, питання інтеграції цих дітей у загальноосвітні школи залишається актуальним. Батьки та фахівці мають право обирати найкращу форму освіти для своїх дітей, і важливо, щоб цей вибір був зроблений на основі реальних потреб і можливостей. Раніше ми писали, що в Україні університети повинні переглянути назви освітніх програм. Читай, чому ця зміна важлива для майбутнього освіти та як вона вплине на студентів. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: діти, люди з інвалідністю, освіта, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Мобільні дитсадки від МОН: як працюватиме освіта на колесах Читай у нашому матеріалі про проект мобільних дитсадків від МОН.
Погляд правозахисників Адвокаційна менеджерка правозахисної організації Fight For Right, Людмила Фурсова, вважає, що ухвалення цього закону — це крок назад. Вона зазначає, що раніше уряд планував припинити набір до спеціальних шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку і забезпечити їх навчання в інклюзивних класах. За словами Фурсової, створення нових спецшкіл для цієї категорії дітей порушує принципи інклюзії та може посилити сегрегацію їх у суспільстві. Погляд психологів Психологиня Юлія Завгородня також вважає, що більшість дітей з психічними розладами можуть навчатися у звичайних школах за умови створення інклюзивних класів. Вона зазначає, що з правильним підходом, педагогічною підтримкою та адаптацією програми, більшість дітей з РДУГ та іншими порушеннями можуть успішно навчатися разом з іншими дітьми. Фото: НУШ Альтернатива: інтеграція чи сегрегація? Мама дитини з РДУГ, Анастасія Мельниченко, переконана, що діти з розладами повинні мати можливість навчатися в загальноосвітніх школах, а не бути ізольованими в спецшколах. Вона зазначає, що інтеграція таких дітей у звичайні школи дає їм шанс на соціалізацію та нормальну адаптацію в суспільстві. Вона також підкреслює, що за кордоном діти з особливими освітніми потребами часто успішно навчаються в загальних школах завдяки індивідуальному підходу та підтримці з боку педагогів. Вибір за батьками На думку народного депутата Павла Сушка, спеціальна та інклюзивна освіта не повинні бути протиставлені одна одній. Вибір форми навчання має бути індивідуальним і залежати від реальних потреб дитини. Батьки повинні мати право вибору між спеціальною та інклюзивною освітою, і цей вибір має бути практично реалізований у кожному конкретному випадку. Дебати щодо спеціальних шкіл для дітей з психічними порушеннями в Україні продовжуються. Попри нове законодавство, питання інтеграції цих дітей у загальноосвітні школи залишається актуальним. Батьки та фахівці мають право обирати найкращу форму освіти для своїх дітей, і важливо, щоб цей вибір був зроблений на основі реальних потреб і можливостей. Раніше ми писали, що в Україні університети повинні переглянути назви освітніх програм. Читай, чому ця зміна важлива для майбутнього освіти та як вона вплине на студентів.
Раніше ми писали, що в Україні університети повинні переглянути назви освітніх програм. Читай, чому ця зміна важлива для майбутнього освіти та як вона вплине на студентів.