Через російсько-українську війну безліч людей втратили власну домівку. Йдеться не про якісь квадратні метри, а про пам’ять, що закарбовувалася протягом дитинства, юнацького та дорослого життя.
Дім завжди символізується з місцем безпеки та спокоєм. Саме тому, коли доводиться прощатися з рідними стінами через певні тяжкі життєві обставини, наш внутрішній світ неначе руйнується. Нестерпний біль пронизує кожного, бо важко пережити трагедію втрати місця, яке насичене родинними історіями.
Психологиня Наталія Гаєвська розповіла УП. Життя про те, які існують стадії переживання певного досвіду та чи може людина самостійно зцілитися.
Вибір житла резонує з нашою індивідуальністю. Коли ти вибираєш меблі для будинку або шпалери, головним рушієм стають власні смаки та вподобання. Дизайн будинку стає відображенням внутрішнього світу.
Фахівчиня працювала раніше з жінкою, що на початку великої війни виїхала в Іспанію та важко переживала втрату дому.
Кожна кімната була частинкою мене. Спальня в китайському стилі нагадувала мені про мою подорож до Китаю, а кухня в сіро-червоних тонах приносила мені радість, — поділилася жінка своїми переживаннями з фахівчинею.
Вислів Мій дім — моя фортеця якнайкраще демонструє, що житло є особливим місцем для людини. Саме тут усі ми відчуваємо себе захищеними та справжніми. Саме так і формується образ будинку.
Діти та дорослі переживають втрату житла по-різному.
Усе залежить не від віку, а від індивідуальних обставин і глибини зв’язку з втраченим житлом.
Людям, які мають сильніші емоційні прив’язки до свого дому, найважче це пережити. Вони витратили чимало зусиль задля створення власного місця сили. У малечі сприйняття такої ситуації є м’якшим, бо вони прив’язуються до рідних, а не території проживання.
Якщо поруч з дитиною перебувають батьки, які впевнені в собі та в тому, що вони роблять, дитина також зможе прийняти зміни.
Існують 5 стадій переживання втрати:
Насправді пережити травматичний досвід допоможе концентрація на діях, які можна виконати зараз. Важливо надати собі дозвіл відчути безсилля.
Найчастіше ми вдаємося до найпростішого — спрямовуємо агресію на інших. Це не тому, що ти погана людина, просто ти відчуваєш втрату і шукаєш, на кого можна спрямувати свої емоції.
Важливо прийняти факт, що на певному етапі життя можливості є обмеженими. Також слід усвідомити та використати власні ресурси у повному обсязі. Навіть найпростіші рутинні завдання здатні повернути тебе до звичайного життя. Для того, щоб мати змогу планувати свої події на майбутнє, позбудься очікувань і прийми реальність.
Саме це дозволить адаптуватися до неї й шукати нові можливості для розвитку та зростання.
Після втрати дому кожен залишається тим, ким був. Наші навички стануть опорою у непростий час.
Згадай також, якими порадами ділилася психотерапевтка Світлана Ровнова щодо полегшення процесу переживання втрати будинку.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.