У німецьких школах наразі навчається близько 200 тисяч дітей з України. Більшість з них частково або повністю мають змогу навчатися рідною мовою. Це питання розв’язали, прийнявши на роботу чимало українських вчителів. У деяких федеральних землях, де проживає багато біженців, викладає майже тисяча педагогів з України.
За даними земельних міністерств освіти, у Баварії працюють 490 вчителів з України, 239 — у землі Північний Рейн-Вестфалія, близько 200 — у Баден-Вюртемберзі. Тож української у німецьких школах стає більше. Детально про розвиток україномовних класів розповіли DW.
Близько 200 українських вчителів працюють у землі Гессен. Аби з користю використати їхні знання, тут з нового навчального року українська буде на вибір учнів однією з можливих других іноземних мов.
Так наші педагоги зможуть не лише допомагати вчити мову українським дітям, а й знайомити з нею німців.
— Гессен таким чином робить важливий внесок до спільної європейської самоідентифікації й майбутньої економічної співпраці з Україною, — кажуть у міносвіти Гессена.
У відповідь на запит DW там також додали, що в поточному навчальному році українську як другу іноземну викладатимуть у 16 школах, зокрема у Франкфурті-на-Майні, Касселі та столиці землі Вісбадені.
Але інші землі лише на стадії роздумів. У Баварії українську замість другої іноземної можуть обрати лише ті учні з України, яких перевантажує вивчення іноземної мови на тлі важкої інтеграції у країні.
Схоже правило діє й у землі Північний Рейн-Вестфалія. Тут висока оцінка з української може замінити обов’язковий іспит з другої іноземної, якщо учню важко її вчити.
Однак поки що інші землі не планують робити українську другою іноземною, а про плани повторити приклад Гессену поки ніхто публічно не заявив.
Інтерес до української в Німеччині абсолютно точно зріз, і на сьогодні понад 10 університетів пропонують досліджувати мову, історію чи культуру. Наприклад, університет Потсдама, де працює голова Німецької асоціації україністів професор Александер Велль.
Науковець у 2022 році виступив з відкритим листом, де закликав німецький академічний світ приділяти більше уваги Україні.
Свого часу він обіймав посаду професора україністики в Університеті Грайфсвальда, яке довгий час було єдиним місцем у Німеччині, де можна було отримати повноцінну спеціальність україніста. Однак вчилися там одиниці.
— У Грайфсвальді мені постійно доводилося захищати україністику від закриття, — пригадує професор Велль. Але ситуація дещо змінилася у 2014:
З’явилося остаточне розуміння того, що наше уявлення про Східну Європу було надто сфокусованим на Росії. Це переосмислення розпочалося ще 2014 року, але тепер прийшло усвідомлення радикальної імперіалістичної поведінки Росії протягом десятиліть і наслідків цього.
Unsplash
За словами Александра, попит на українське є, але не можна заперечити, що він поступово падає.
— Ми в Університеті Потсдама запропонували базові курси української для студентів всіх напрямків у комбінації з країнознавством. На ці курси негайно записалися 28 студентів, причому половина з них за основним фахом вивчали природознавчі науки, а не мови чи літературознавство. Утім, згодом інтерес до української мови знову скоротився, — пояснює науковець.
Але в академічному світі з’являється більше можливостей дізнатися про Україну, підсумовує Александер Велль. Показовим він називає приклад з університету Гейдельберга, де проходить конкурс на посаду наукового співробітника зі спеціалізацією Українська культура у контексті Сходу і Заходу.
Ця ставка раніше орієнтувалася на російську культуру, однак згодом переформатувала напрямок.
В Європі набирає обертів розповсюдження української мови. Ми розповідали, що в Будапешті відкрилася перша україномовна школа.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.