Дворічний Вовчик мав радіти безтурботним рокам дитинства, проте одного дня його життя перетворилося на виживання.
Під час евакуації з Миколаївщини маля разом із мамою підірвалося на міні. У хлопчика стався крововилив у мозок унаслідок перелому черепа, а його рідна людина втратила обидві ноги. На той час Вовчику було лише три місяці.
Зараз дворічний малюк потроху відновлюється. Хлопчик залишився сам, проте мужньо долає найскладніші випробування долі. УП.Життя поділилося його історією боротьби за життя.
Історія самотнього Вовчика
Вовчик народився у березні 2022 року у Миколаївській області, коли його мамі було лише 14 років. Життя хлопчика було важким ще з першого дня народження. Малюк зростав поряд з бабусею, яка страждала на алкоголізм.
Проте справжнє випробування долі настало, коли під час евакуації через постійні обстріли та наступ росіян автівка Вовчик і його мама підірвалася на міні. Дівчина втратила обидві ноги, а маленький хлопчик дістав важку травму — перелом черепа з крововиливом у мозок.
Малюка та його маму госпіталізували. З цього часу їхні шляхи розійшлися.
Згодом його маму позбавили батьківських прав, бо вона не могла дбати про дитину. Тато Вовчика пішов служити та, на жаль, загинув, — розповідає засновниця благодійного фонду Місто Добра Марта Левченко.
Благодійниця побачила відео про хлопчика у соціальних мережах. Вона настільки пройнялася історією Вовчика, що відчайдушно намагалася його відшукати, щоб допомогти йому в реабілітації.
Проте шлях хлопчика до Міста Добра був тернистим та сповнений труднощів. Спочатку малюк перебував у лікарні Миколаєва, потім — у трьох медзакладах в Києві. Поряд з ним увесь час була його бабуся, яка під час виписки з медзакладу загубила онука в парку.
Правоохоронці знайшли хлопчика, проте його стан був важким. Вовчик був зневоднений та голодний. Після цього випадку бабусю позбавили опіки та згодом розпочався процес оформлення документів для інтернату.
Малюка відвезли до Сумської обласної лікарні. Спочатку хлопчик перебував у психоневрологічному відділенні. Саме фізична терапевтка Єлізавета Бондаренко допомагала йому в реабілітації.
Перші кілька тижнів ми з ним спілкувалися, знайомилися. Я пробувала різні техніки м’які, щоб не провокувати судомні напади.
Незважаючи на серйозні травми, Вовчик навчився реагувати на голоси.
— Це був значний прогрес, бо ж він не бачить. Було покращення, але почалася Курська операція, і Сумщину почали крити…
Вовчик постійно плакав та кричав від звуків сирен та вибухів. Через влучання у дитбудинок у Сумах, психоемоційний стан малюка значно погіршився. Окрім цього, медики виявили у хлопчика пневмонію, тому довелося призупинити реабілітацію.
Лікування у Місті Добра
Згодом Вовчик потрапив у Місто Добра. Саме волонтер Роман Холодов допоміг вивезти хлопчика з прифронтової області. Потроху стан маленького пацієнта покращився. Хлопчик вивчає навколишній світ через дотики.
Він у нас уже посміхається і дуже любить бути на руках, обійматися. Якщо ж лишити його самого — то виникає щось схоже на панічну атаку, — зазначає Марта Левченко.
Також незабаром хлопчику встановлять гастростому (штучно створений хід до шлунку — ред.), що зможе полегшити процес годування та пришвидшити реабілітацію.
Проте через підрив на міні у мозку Вовчика почали розростатися новоутворення.
На жаль, це складна компресивна травма мозку. Вона впливає якраз на ті ділянки, які відповідають за розумовий розвиток, ходіння тощо.
Малюк зараз у надійних руках. Саме тому, ми щиро сподіваємося, що вже скоро Вовчик зможе жити спокійним та щасливим життям.
Раніше ми розповідали, як сталося диво й дворічний Сашко вперше почув голос найрідніших.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!