Кожен мій вихід був, як останній. Герой України Борис Харчук про запеклі бої та відновлення

Герой України, кавалер ордену За мужність та сержант 13-го окремого десантно-штурмового батальйону ім. Героя України Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Борис Харчук втратив руку у боях, але не свою мотивацію та мужність. Більше про нього — в нашому матеріалі.

Як опинився у війську та перші бої: історія Бориса Харчука

Борис у війську з 2001 року. Спершу пішов служити у Десну, завжди мріяв стрибнути з парашутом. Так опинився у розвідувальній роті 95-ї ОДШБр.

Попри те, що був у багатьох гарячих точках за цей час, свого першого поранення він зазнав у 2014 році під час взяття Ясинуватої.

Ми зайшли колоною, підірвав тоді КАМАЗ з боєприпасами. Група пішла на зачистку, у промзону, і припаси здетонували. Дрібні уламки потрапили мені у шию та ноги, — пригадує боєць.

Наступне поранення було на шахті Бутівка у 2015 та у 2018 році в Авдіївській промзоні. Уже під час повномасштабної війни Борис втратив руку та зазнав поранень ніг.

Бій іде по мені

Борис розповідає, його підрозділ полює на російські танки за допомогою Javelin. Одного разу росіяни викрили його, та почали бити прицільно:

Передав командиру, що мене викрили, і б’ють по мені.

Врятував підвал поруч. У хвилини затишшя, коли під’їжджав водій на точку, Борис з побратимом вирішив вийти. Не встиг отямитися, як був на землі в купі диму.

Піднімаю руку — вона висить перебита. Я до аптечки, а її немає, розірвало повністю. Обидві ноги були перебиті, зрозумів, що встати не можу.

У той день його врятували бійці ТРО. Та руку врятувати не вдалося. Після цього була довга реабілітація.

Як стати надійним тилом для ДШВ, ми розповідали в цьому матеріалі.

Читати на тему

За ніч завели росіянам в тил два батальйони! Командир 95 бригади ДШВ Олег Апостол про успіхи в бою

Друзі ДШВ – всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ.

Про успіхи команди

Захисник каже, за весь час існування його групи вдалося знищити 13 російських танків. А про опанування Javelin каже:

П’ять хвилин Інтернету, в YouTube. Був ролик п’ятихвилинний. Кожен постріл — це практика. З кожним пострілом я розумів усе більше.

Йому вдавалося знищити МТ-ЛБ з особовим складом.

— Кожен мій вихід, нашої групи, він був як останній. Той наплив артилерії, танків, авіації, РСЗВ, яку застосовував ворог, кожен день був як останній. Можна сказати, щастя, що залишився тільки без руки. Я був налаштований, що не виживу у цій війні, — ділиться Борис.

Нині Бориса називають легендою 95-ї бригади.

Про відновлення

Попри втрату руки та численні поранення ніг, Борис вправляється у стрільбі, керує автомобілем. Чоловік розповідає про протези та способи їх застосування. Зараз посилено тренується у спортзалі, аби не втрачати рухливості.

Коли ходить без протеза, каже, інколи косо дивляться люди, а хтось хоче надати послуги безкоштовно. Люди реагують по-різному, і це не завжди приємно.

Бувало, діти йшли з батьками, і казали: “Тато, дивись, це що, робот?” Це життя, від цього нікуди не дітися.

Та каже, зараз люди стали звертати більше уваги на те, що, можливо, ветерану потрібна допомога.

Друзі ДШВ – всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ!

Раніше ми розповідали, як БпЛА Лелека допомагає аеророзвідникам ДШВ нищити окупантів.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.