Сам узяв у полон шістьох росіян: як Мел уперше пішов на штурм і зачистку

Він приїхав на інтерв’ю просто з позицій, з яких виходив під обстрілами. Розвідник батальйону Сила Свободи бригади НГУ Рубіж Денис Мельничук (Мел) розповів для АрміяTV, як самотужки штурмував бліндаж росіян і брав полонених. Як вдалося самотужки полонити шістьох росіян — ділимося в матеріалі.

Йшов на інтерв’ю під обстрілом

Мел ділиться, що дійшов на цю розмову з великими зусиллями. Побратими передали, що його кличуть на інтерв’ю. На той момент Денис сидів у посадці і сказав, що спершу треба обговорити це з командуванням. Йому доручили вийти на точку ще з кількома бійцями.

Ми йдемо у бік машини, а перед нами лягають артилерійські снаряди. Уламки летять по кущах. Чуємо, як свистить все. Навіть кілька метрів довелося повзти.

Один уламок впав на каску, а інший відскочив від дерева і влучив у мінометника. Під таку канонаду бійці заскочили у бронеавтомобіль і на швидкості рушили з-під небезпеки. Рушали так швидко, що забули закрити двері.

Ледь мінометників не погубили, але, слава Богу, двері закрилися!

Самотужки взяв у полон шістьох росіян

Усе відбулося на околицях Сіверська, розповідає Денис. Перед Новим роком було важко заїхати на позиції. Вийшло лише з четвертого чи з п’ятого разу. То заборона на виїзд, то автівка наїде на міну, то під обстріл потраплять.

Несли звичайну службу. Це був не “нуль”. Ворог прекрасно знав, що в нас був стик з 54-ю бригадою. Вони прощупали цей маршрут і намагалися зайти саме через цю посадку.

Штурм був посеред дня. П’ять російських перероблених УАЗиків рушили до українських позицій. Один пізніше вдалося затрофеїти. Почався штурм. Дві автівки рушили прямо, а три — звернули вбік. Росіяни збиралися заїхати у Верхньокам’янське.

Я відпрацьовував за допомогою гранат, передали, що більше ніхто не ворушиться. Після закінчення штурму дали команду перевірити, що лишилося в УАЗику.

Денис знайшов два підписані автомати Калашникова, набої і гранати. Усю зброю військовий забрав і повернувся на позиції. А за два дні росіяни повернулися по автівку.

Читати на тему

Ділив останню їжу з кішкою: історія загиблого в Оленівці очима матері

Він пройшов через пекло боїв за рідну землю, але загинув беззбройним у полоні. Про шлях добровольця Олексія, чиє життя обірвалося під час теракту в Оленівці, читайте у матеріалі.

— На вулиці зима, холодно, -10 градусів. Вони без речей. Уже коли в полон узяв, то побачив, що вони від обмороження втратили кінцівки. Він (російський військовий — ред.) почав питати: “Ти тут?” Я дивлюся на автомат із позивним, а мій колега робить кілька пострілів, — згадує Денис.

Росіянин каже: “Пацани, ви ******?” Злякався і втік. На снігу побачили сліди, куди він пішов, і подумали, що треба щось робити. І позиція в нас була не найкраща. Або ми їх, або вони нас!

Тоді військовий знав, куди піти за росіянами. Та скільки їх там — не знав. Це було вперше, коли він сам пішов на штурм і зачистку. Відпрацьовував лише на полігоні. Думав, що там двоє чи троє росіян, а пізніше виявиться, що шестеро.

Я їм кричав, аби здавалися. Вони не реагували взагалі. Я взяв добавки — споряджені магазини. І знову пішов обстрілювати. Після третього забігу ворог наважився на героїчний вчинок.

Вони подали ознаки життя. Денис почав запитувати, скільки росіян сидить у бліндажі. Коли відповіли, що шестеро, військовий задумався, де їх розміщувати, адже його позиція була малою. Тоді Мел вийшов на командування і передав інформацію.

Кажу: “Виходьте по двоє, руки вгору, зброю та екіпірування лишати внизу”. Комічна ситуація, я кричав їм російською, а перші двоє відповідали мені українською. А в першого така доволі азійська зовнішність!

Полонені заявили, що думали, що їх захоплюють поляки. Мел влаштував їм шикування і наказав іти гуськом. А тоді росіяни стали повзти полем, адже не зрозуміли, що мають іти один за одним. Денис передав росіян побратимам з іншої позиції.

Бойовий медик Хаунд розповів, як рятує бійців у полях і чи пам’ятає, скільки життів зберіг.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!