Юрій Меркотан — музикант, який змінив саксофон на зброю, щоб захистити Маріуполь. Чоловік пройшов пекло Азовсталі, 21 місяць російського полону і повернувся додому. Але насправді той, хто витримав тортури, не завжди готовий до свободи. — Коли я повернувся, мені здавалося, що це інша реальність, а дружина — інша людина. Нам довелося вчитися жити разом заново, — зізнався Юрій. Історією азовця, який вчиться будувати стосунки з рідними, поділилося видання Sestry. Захисник, який став в’язнем Юрій разом із побратимами обороняв Маріуполь, поки не отримав наказ скласти зброю. Так почався його шлях через Оленівку, Воронеж і жахи російських колоній. Перші п’ять днів у Воронежі — це був жах. Нас били тричі на день. Виводили на коридор, ставили на шпагат, били по ногах, статевих органах, ламали сухожилля. У полоні йому довелося працювати на розкопках братських могил у Маріуполі. — Я натрапив на тіло одразу. Працювали з сьомої ранку до сьомої вечора. Коли ми почали копати, на пакетах уже були цифри 1100, а коли закінчили — 4000… Читати на тему Передавали українські вірші через трубу у туалеті: азовець Валерій Горішній про пережите у полоні — Напевно, 60-70% це були знущання заради знущань. Це приносить їм задоволення. І ці люди мають сімʼї, дітей. Я чув, як ніжно вони говорили до своїх дружин, а ще кілька хвилин тому — били тебе струмом по геніталіях, — розповідь бійця Азову про полон. Довгоочікуване повернення Після 21 місяця тортур, побоїв і знущань після 30 січня 2024 року Юрій нарешті ступив на українську землю. Але попереду чекало нове випробування — повернення до цивільного життя. — На третій день після звільнення мене відвідала у лікарні дружина. Ми не бачилися два роки. Вона змінилася, я змінився. Було відчуття відчуженості. Дружина Юрія Анастасія розуміла, що чоловік повернеться не таким, яким пішов. Вона готувалася до цього. Я консультувалася з психологами, намагалася слідувати їхнім порадам. Головне — не жаліти, не знецінювати пережите і просто слухати. Як зберегти стосунки після полону Юрій і Анастасія змогли знайти шлях одне до одного. Пара разом пройшла сімейну реабілітацію, а Анастасія навіть вирішила стати психологом, щоб допомагати іншим. Юра нещодавно написав і записав про мене пісню, — з усмішкою сказала вона. Проте не всі сім’ї витримують випробування війною. Ознайомся з цінними порадами, як підтримати рідну людину, яка повернулася з полону. Довіряй. Дай людині відчути, що вона в безпеці. Не розпитуй про полон. Військовий сам розповість, коли буде готовий. Уникай гіперопіки. Людина може відчувати себе в пастці навіть серед рідних. Дозволь усамітнення. Дай простір і час на адаптацію. Допомагай повернутися до реальності. Якщо помічаєш, що звільнений неначе занурюється в себе, поверни його свідомість через дотики і прості запитання: “Що ти зараз відчуваєш?”. Поважай межі. На початку людині може бути важко сприймати фізичний контакт. Головне фото: Sestry Раніше ми розповідали про бійця Доцента та його досвід перебування у полоні. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, українські військові, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Передавали українські вірші через трубу у туалеті: азовець Валерій Горішній про пережите у полоні — Напевно, 60-70% це були знущання заради знущань. Це приносить їм задоволення. І ці люди мають сімʼї, дітей. Я чув, як ніжно вони говорили до своїх дружин, а ще кілька хвилин тому — били тебе струмом по геніталіях, — розповідь бійця Азову про полон.