Тімоті Ґартон Еш, видатний британський історик, який підтримує Україну і є співавтором одного з планів надання нам допомоги, висловив декілька фундаментальних думок про українську боротьбу та сприйняття світової спільноти щодо конфлікту в Україні.
Публічне інтерв’ю відбулося в рамках X Львівського Медіа Форуму. Спілкувався з істориком член наглядової ради Суспільного мовлення Євген Глібовицький.
Центральною проблемою, на думку історика, є критичні розбіжності у ставленні західних партнерів до української перемоги. Еш критикує позицію багатьох західних лідерів, зокрема адміністрації Байдена та уряду Шольца, які лише прагнуть “не дати Росії виграти”, а Україні — не програти. Причини такої непевності різняться.
— Прем’єр-міністр однієї маленької європейської країни якось мене запитав: “Я не розумію цієї формули, що означає — не програти?”. А для мене це дуже просто. Я не знаю жодного футбольного клубу, що йде на матч і каже: “наша мета не програти”, а потім виграла б цей матч. Отже, це фундаментальна зміна парадигми і її бракує, зазначає Еш.
За словами історика, президент Байден сформувався під впливом холодної війни та страху ескалації конфлікту з ядерною Росією. Та наполягатиме на обережності, аби не розпочати третю світову.
Канцлер Шольц, навпаки, належить до руху за мир, який виступав проти ядерної зброї. У 1989 році він говорив, що миру не можна досягти військовими засобами. Еш порівнює Шольца та Зеленського: якщо перший — прекрасний керманич у мирний час, але безпорадний у війні, то другий виявився чудовим воєнним лідером, хоча до того не був хорошим президентом.
Шольц просто не розуміє, що на війні потрібно діяти швидше, бути більш рішучим, відважним і добре комунікувати.
— Наведу приклад, на Мюнхенському форумі Шольц давав інтерв’ю і зазначив: “Ми рідко захоплюємося тим, як українські військові здійснюють свою діяльність”. Задумайтесь, він навіть не змусив себе вимовити слово “борються”, ніби це несе якусь негативну комунікацію. А далі вже Зеленський говорив, як воїни відважно відстоюють незалежність. І, певною мірою, той виступ Шольца віддзеркалює розуміння німецького суспільства.
Британський інтелектуал відзначає, що західноєвропейське суспільство ще не адаптувалося до розуміння того, що ця війна стосується не лише України, а й усієї Європи. Він наголошує на важливості українського слова Воля.
— Для мене це слово десятиліття — Воля. Воно об’єднує у собі свободу, готовність за неї боротися, воля до боротьби. А на Заході ми про це забули. Ми думаємо, що Свобода — це якийсь процес, ми забули, що це завжди боротьба.
Я зранку редагував статтю і згадав слово Воля, редактор мене виправив, бо не знав, що це за слово. Подумав, що це французьке “Вуаля” (Voilà). На мою думку, це дуже симптоматично — Західна Європа каже вуаля, а Центральна і Східна Європа каже — Воля. Так само й українське слово Гідність, взагалі не перекладається англійською.
Проте одну перемогу Україна вже здобула, упевнений історик — світове визнання як суверенної європейської держави.
— В 11-му виданні дуже авторитетного видання – енциклопедія Британіка, у 2011 році про Україну було згадано 5 рядків, між Уланом і Указом, і у яких було ширше пояснення, ніж для України. І це гарний приклад того, де знаходилася Україна у сприйнятті переважної більшості західних країн. Тобто — просто частина Росії чи Російської імперії.
Але відтоді почалося визнання світом України як великої, незалежної, суверенної, виразної європейської країни. Через Євромайдан, революцію гідності, врешті й 2022 рік. Власне це є кульмінацією процесу визнання.
Як й блискавична підтримка України Британією, звідки походить історик, відбулася не на порожньому місці.
— У 2022 Україна пережила те, що Британія пережила в 1940-році. Для нас це було переломним моментом у розумінні своєї ідентичності, самосприйняття, сприйняття нас іншими. Власне тому, британська реакція на нову була настільки інстинктивною. Якщо британській аудиторії сказати, що Путін — це новий Гітлер, відразу стає зрозумілим, що треба бути на правильному боці історії, на боці країни, що бореться за свою свободу.
Однак для остаточної воєнної перемоги, на думку Еша, Україні та Заходу необхідно зняти обмеження та дозволити стріляти по території Росії. За цю тезу, історик отримав бурні аплодисменти залу.
Виграти, якщо одна рука зав’язана за спиною — неможливо. Особливо, спостерігаючи за тим, що зараз відбувається у Харкові. Захід має розуміти, що для України має бути законним стріляти по території Росії.
Історик також вважає реалістичним сценарій занепаду Росії, подібно до розпаду СРСР. До цього варто бути готовим, адже путінський режим міцний, але негнучкий. Водночас, підкреслює він, забагато уваги приділяється Росії та її внутрішнім проблемам, тоді як фокус має бути на підтримці України.
Щодо євроінтеграційних прагнень, Гартон Еш застерігає — процес вступу до ЄС буде непростим. Й критики можуть використовувати негативні практики, що зараз присутні в Україні, як-от надмірну централізацію та авторитаризм.
— Це надмірна централізація, певні авторитарні потуги, добре відомий на Заході, тим хто стежить за подіями в Україні — Єрмак. Якщо в якийсь момент ситуація в Україні повернеться на негативний напрямок, то всі ці історії будуть підсвічені й поширені в широких масштабах. Так само й телемарафон Єдині Новини. З одного боку, це модель, як має працювати держава у війні, проте точно не підійде для мирного часу.
Не може бути ліберальної демократії, коли 90% телевізійних новин контролюється урядом.
Підсумовуючи, британський інтелектуал закликає Захід зрозуміти необхідність української перемоги та надати Україні повну підтримку, позбувшись страхів та нерішучості.
На Львівському Медіа Форумі обговорювали чимало питань. Ось що було у програмі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.