Фото Українська Правда. Життя, Facebook У березні 2022 року 30-річна американка Ребекка Мацировська на псевдо Бека подолала понад вісім тисяч кілометрів зі штату Теннессі задля порятунку українців. Зараз дівчина працює парамедикинею у 53-й окремій механізованій бригаді (ОМБр) імені князя Володимира Мономаха. Бека надає допомогу постраждалим бійцям на Торецькому напрямку. Українська правда розповіла історію американки, яка щодня ризикує своїм життям задля порятунку українських військових. Переповідаємо найцікавіше. Цивільне життя У США Ребекка понад десять років працювала фельдшеркою та волонтерила у Венесуелі, Мексиці та Гаяні. Безліч разів дівчина чула від українців історії про боротьбу за незалежність та російську окупацію Криму. Саме це й вплинуло на її рішення приєднатися до ЗСУ коли сталася повномасштабна, адже світ просто спостерігає за жахливими подіями. Я не могла повірити, що це відбувається просто зараз! У березні 2022 медикиня використала накопичену за кілька років відпустку, аби поїхати до України. На меті мала отримати дозвіл на працевлаштування від Міністерства охорони здоров’я, й отримала. Байдуже, хто ти — українець, американець чи європеєць. Ти не можеш стояти осторонь української трагедії та вдавати, ніби все добре. Минали ці накопичені 10 тижнів американської відпустки на українській війні, а перемоги не сталося, тож Ребека вирішила залишитися й боротися далі. Армія та робота парамедикинею Спочатку дівчина працювала у тиловому госпіталі, проте пізніше вирушила на фронт. Ребекка приєдналася до 36-ї бригади морської піхоти. Саме тут й отримала перший позивний — Маммі. — Коли вони були поранені або мали якісь проблеми зі здоров’ям, завжди зверталися до мене. Один із них сказав: “Якщо ми маємо проблеми, просто телефонуємо мамі, і вона допомагає”. Все почалося як жарт, а потім прижилося, — розповідає Ребекка. Хоча іноді їй не подобалося, що її називали Маммі. Саме тому попросила хлопців називати її просто Бекою. Зазвичай солдати так і кажуть, але іноді звертаються — Бекусік або Бекічка. Це дуже мило. Під час роботи на Донеччині парамедикиня познайомилася з військовими 53-ї бригади та почала допомагати їм з евакуацією поранених. Хлопці стали для мене дуже близькими. 53 бригада — це моя сім’я. Я залишаюся з ними в Авдіївці. Читати на тему У минулому волонтерка та сомельє, зараз — саперка та парамедикиня. Жінки-військові про будні на фронті Розповідаємо історії жінок, які захищають Україну на фронті. Дружній колектив Американка майже цілодобово працювала інструктором на полігоні та медиком на стабпункті або евакуації. Жодного разу не шкодує про свій вибір. Я люблю свій армійський колектив, бо ми бережемо одне одного, який би жах навколо не відбувався. Хлопці піклуються про Ребекку, слідкують, щоб вона носила шапку та не дозволяють підіймати важкі речі. Дівчина ніколи не стикалася в українській армії з сексизмом або зневажливим ставленням з боку чоловіків. Парамедикині подобається український народ. Щодня Ребекка намагається вивчати нові слова та удосконалювати мову. Нещодавно я вивчила слово цікаво. Раніше я багато разів чула його і думала, що воно означає кава. А виявилося, що цікаво — це interesting. Дуже любить Ребекка й українські пісні, особливий щем бере від Щедрика Миколи Леонтовича. Усі українці мають на власні очі побачити, що війна може зробити з ними, якщо не йти воювати й припинити боротися. На жаль, наразі багато парамедикинь пережили російський полон. Прочитай історію Ірини Стогній, яка наче побула у самого диявола. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему У минулому волонтерка та сомельє, зараз — саперка та парамедикиня. Жінки-військові про будні на фронті Розповідаємо історії жінок, які захищають Україну на фронті.