Країну без “ждунів” — немає сенсу завойовувати: актор про мобілізацію та ментальність маленької людини

— Війна закінчиться тоді, коли ти особисто на неї підеш — це думки актора, військовослужбовця, лейтенанта Азову, командира піхотного взводу на псевдо Культура Данііла Мірешкіна на запитання, коли закінчиться війна.

Він мобілізувався у військо наприкінці 2022 року, до того геть не маючи нічого спільного з армією. Чоловік розповів журналісту Української Правди Євгену Руденку, що просто не зміг би себе поважати, якби залишився вдома.

Про пережите на війні, як адаптовується у цивільному Києві під час відряджень та пережитий диктат сили — переповідаємо найцікавіше далі у матеріалі.

Як ми використаємо паузу?

Данііл розповідає, що зростав у проросійському радянському середовищі серед людей, які поважали лише силу й нею розвʼязували всі проблеми.

Він теж увібрав у себе такі погляди, а відмінність побачив лише з переїздом до Києва, де люди іншого виховання не сприймали весь світ вороже. Після стількох років, Данііл повернувся на рідну Донеччину й нарешті почувається комфортно.

Попри втому він захищає країну та власні погляди на життя.

Відчуття ненормальності, сюрреалізму виникає, коли опиняєшся в тилу, де цієї боротьби наче не існує.

— Я розумію, звідки йдуть розмови про те, що треба вже віддати Донбас, інші окуповані землі. Але правда у тому, що війна через це не закінчиться. Будь-яка окупована територія — плацдарм для подальшого просування ворога. Будь-яка заморозка лише його відтермінує, — вважає військовий.

На його думку, якщо пауза у боях таки виникне, постане питання, чи правильно ми її використаємо.

Читати на тему

Відро, кулемет і троє сміливців: як українські бійці хитрістю здолали ворога в нерівному бою

Троє військових вистояли проти переважаючих сил ворога – завдяки хитрощам та злагодженій роботі.

Ментальність маленької людини

Данііл вбачає багато спільного між театром та війною, де тренування — це репетиція, а бій — твій головний виступ, де все залежить від того, наскільки викладешся.

Тут теж є костюми, декорації, реквізити, співпраця. Але в театрі тих факторів, які впливають на тебе, набагато менше, ніж на війні.

Хто краще репетирував, у того й оплески, — каже боєць на псевдо Культура. 

У військового, резюмує, завжди більше відповідальності: і за себе, і за побратимів.

Війна зробила його менш наївним та романтичним, хоча він і досі залишається таким. А ще дала розуміння, що ніхто, крім тебе, не виправить несправедливості. Але на шляху ти знайдеш однодумців.

Facebook

Натомість керуватися думкою про когось, хто стоїть вище за тебе — це ментальність “руского міра”, вважає Культура.

— В мене навпаки є відчуття, що багато залежить від нас. Саме ми вирішуємо власну долю. Зараз мені доручили спілкування з молоддю у військових навчальних закладах. Ціль моїх зустрічей, крім розповідей про свій шлях, про підрозділ — зробити так, щоб ці молоді люди повірили у власні сили.

У те, що вони можуть впливати на перебіг подій, — каже боєць.

Він також додає, що чекає моменту, коли українці, як нація, зрозуміють: ніхто нас не врятує крім нас самих. Таку ментальність маленької людини культивував СРСР та тепер Росія.

До того ж не на руку грає непрозора комунікація з народом. Коли всі відчували небезпеку, то вистоювали в чергах до ТЦК. Нині ситуація інша, бо факт загрози усвідомлюють не всі.

Читати на тему

Другом у карцері став павук: моторошна історія морпіха, який пережив полон у Таганрозі

Військовий на псевдо Морпіх пройшов полон у Таганрозі та повернувся на фронт.

Мистецтво — як молоток

— Мистецтво має постійно впливати на суспільство, щоб воно не було аморфним, неосвіченим. Якщо ми будемо безсловесним бидлом, як у Росії, ми втратимо себе і країну. Нам потрібна згуртованість навколо української ідеї, нашої ідентичності.

Мистецтво — як молоток. Воно може бути зброєю, може бути знаряддям для побудови домівки, — каже Данііл.

Він переконаний, що наразі суспільство повинне вистояти. І лише після того почнеться розвиток мистецтва, кіно, музики тощо.

Facebook

А ще, наголошує: навіть після завершення війни українці мають робити все, щоб Росії просто не спадало на думку знову пхатися до нас з гібридною та фізичною війною.

— Війна закінчиться тоді, коли вся країна буде готова до захисту. Навіть після цього потрібен буде час, щоб у ворога склалося нарешті щире розуміння: робити тут нема чого.

Немає сенсу завойовувати країну, де немає “ждунів”, де у кожній хаті — людина, яка розмовляє українською й чинитиме опір, — висновує він.

Раніше ми розповідали тобі історію ветерана, який пережив бої у Маріуполі, полон у Таганрозі та повернувся до цивільного життя: про його життя після пережитого, читай за посиланням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.