Мав качати нафту та газ, але почалась війна. 20-річний рекрутер Третьої штурмової про армію сьогодення

До лав Збройних Сил України зараз активно набирають молодих та вмотивованих юнаків і юнок, які готові вчитися та звільняти країну від окупантів. Однак для багатьох українців рекрутинг до ЗСУ залишається темною загадкою: чого там навчають, як швидко відправляють на фронт, як проходить набір.

Євген Руденко та Дмитро Ларін з видання Українська Правда поспілкувалися з рекрутером Артемом Ємченком з Полтавщини, який у 20 років вирішив піти до Третьої штурмової бригади.

Про його досвід в армії, за що готовий воювати та про його власні постулати життя ми переповідаємо і тобі.

В Україні все прекрасно

Артем називає себе патріотом та каже: ніколи не планував виїздити зі своєї країни. Йому завжди було комфортно жити саме тут, з цими людьми та українським менталітетом.

Він навіть звертав увагу на клімат в Україні: в чотири пори року ти завжди знайдеш тут заняття до душі.

Ще мені комфортна моя країна свободою. Свободою слова, думок та дій, — наголошує він.

Артем Ємченко жив звичайне життя молодого українця: навчався, трохи підробляв, будував плани та мріяв про свій бізнес. До 24 лютого 2022 року все було так. 

— Я здобув бакалавра за спеціальністю Експлуатація нафтових та газових свердловин. Мав качати нафту і газ, але якось не склалося, війна в країні почалась. Тому я тут, — посміхається хлопець.

Про початок повномасштабного вторгнення він дізнався лише о девʼятій ранку, коли відкрив соцмережі. Обдумав все, що відбувається, і пішов у військкомат. Там його “завернули” — молодий іще, іди навчатися — казали.

Після вторгнення хлопець був у добровольчому формуванні територіальної громади, навчався стрільби. Коли вирішив всі свої справи та проблеми — подав заявку та вступив до лав Третьої штурмової бригади.

І хоч Артем і раніше полюбляв вивчати зброю, дивитися про це багато відео та читати різні матеріали, однак ніколи й не думав про строкову службу. Та після початку великої війни зрозумів: ці знання найменше потрібні будуть на касі магазину, де він працював.

Читати на тему

Життя за формулою: впливай, ліквідуй, будуй — історія капелана про службу та небезпечні ситуації

Історія капелана-волонтера Вадима Гейка про свою діяльність та військових.

Армія та добровольці

Свої навички з тактичної медицини хлопець отримав уже у бригаді, а ось зі стрільби практикувався, фізично готувався до навантажень.

Аналізуючи ситуацію в країні, Артем каже: сумно, що багато чоловіків та молодих хлопців не хочуть іти до армії — з різних причин. Однак він не бачить сенсу в насильній мобілізації та вважає, що у війську мають бути добровольці.

— Невмотивовані люди не принесуть користі на полі бою. Навпаки, їх доведеться заспокоювати, “роздупляти”, щоб вони почали хоча б щось робити ефективно, — каже він.

Смерті я не боюсь. Якби боявся, то сидів би вдома, нікуди не вилазив. Ті, хто опинився тут, розуміє, куди йшов. Ця війна жорстока.

Артем ділиться, що у Третій штурмовій реально готують до всього. Але й війну романтизувати не можна: це, за його словами, не Ірак і не Афганістан. Проти нас не воюють хлопці в халатах, це рівносильне повномасштабне вторгнення.

Рexels

Хлопець мріє після перемоги подорожувати Україною. Перемога для нього, до речі, теж особлива: він хоче, аби його діти жили на цій землі. Сам він воює за свою родину.

— Я хочу поїхати на море в Крим, на Донбас-Арену футбол подивитися — там я жодного разу не був. Хочу вільно їздити в будь-який куточок своєї країни. В гори хочу, в Карпати, — каже Артем Ємченко.

Історію незламного захисника України, який втратив зір, але мріє знову навчитися програмувати, можеш дізнатися в нашому іншому матеріалі.

Головне фото: скриншот відео Української Правди.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.