Побачила свій дім на відео окупанта…Історія одного будинку, в якому гинули люди

Марина Передерій дуже любила свій будинок у Вугледарі, на вулиці Садовій. До початку повномасштабної війни, попри окупацію Донецька неподалік, вона з родиною самотужки звела житло, в якому все робилося з любовʼю та особливою увагою.

А вже 24 лютого 2022 року місто обстріляли, загинуло багато людей. Тож жінка востаннє пройшлася своїм садом, зібрала речі й сімʼя виїхала з дому. Жінка з донькою — до Німеччини, а син із чоловіком залишилися в Україні. Останній долучився до лав ЗСУ.

Знову свій дім Марина побачила на відео російського окупанта, чия нагрудна камера знімала бойові дії у Вугледарі. Він сидів на дивані та розглядав фото родини, а побачивши Марину, сказав сам до себе: Красива.

Історію Марини, її будинку та людей, які за збігом обставин стали причетними до помешкання на вулиці Садовій, розповіло ВВС. Ми переповідаємо найцікавіше.

Дім їй тільки сниться

Свій дім Марина бачить у снах. Неначе заходить до кухні. Але знову побачити рідні стіни судилося не за тих обставин, як того хотіла: колишня сусідка надіслала посилання на відео з російських каналів про війну — там росіянин на псевдо Фіма виклав кадри з дому Марини.

Коли я побачила це відео, я була в шоці. Ми з донькою плакали, — ділиться Марина.

На стіні у їхній спальні досі красувався малюнок з гілкою сакури, яку колись на замовлення намалював місцевий художник. Але на іншій — вже був залишений кимось із військових графіті. Залишився й диван, камін.

Та з її дому окупанти зробили вогневу точку.

Жінка каже, що для росіян це був просто фільм. А вона, дивлячись на ці кадри, лише питала себе: Чому чужі солдати чужої країни бігають її кімнатами? Хто їх туди кликав?

Facebook

Це ж вона написала у чаті, де виклали відео, що вона з Донбасу, і ніякої Росії там не чекали. Марину заблокували.

Читати на тему

Їла воду з медом, поховала чоловіка й маму та змогла вибратися з пекла: історія жінки, яка пережила війну в Маріуполі

Розповідь жінки, яка пережила бомбардування Маріуполя та вибралася з пекла.

“Гарний будинок. Був, доки ми не зайшли”

ВВС Eye ідентифікувала росіянина, що розглядав фото родини Марини. 29-річний Андрій Єфімкін, що родом з Далекого сходу РФ, служить у 155 бригаді армії Росії. Він брав участь у боях за Вугледар.

В інтервʼю російським ЗМІ каже: гарний був будинок, доки вони туди не зайшли.

ВВС поговорило з окупантом. Та розмова виявилася недовгою: після запитання про дім Марини, росіянин поклав слухавку.

Розповів лише, що розглядати альбом почав, щоб “якось розважитися”, бо обстріли напружують, а так він направив думки на щось інше. Також він розповів, що у боях на Садовій втратив багатьох своїх армійців.

Але замовчав, що у час, коли знімав на відео сімейний альбом, у підвалі будинку від голоду помирав полонений український військовий.

Олексій був свідком тих подій. До 24 лютого він був спеціалістом в ІТ та любив танці. Після 24 лютого — став на захист України та отримав псевдо Танцор.

Його підрозділ потрапив в оточення росіян взимку 2023 року. Він, а також Роман та Олександр потрапили у полон. Роман отримав переломи ніг, і 30 днів протримався без їжі, води та медичної допомоги.

Загинув, бо згнив заживо через відсутність належного догляду.

Олександр та Олексій також отримали поранення — вже під час полону, коли йшли по воду. Олександр загинув на місці, Олексія ж затягли до підвалу. Саме там він провів 46 днів без води, а за їжу була єдина банка кабачкової ікри, що дали росіяни на початку полону.

Pixabay

Його били лопатою, душили, не надавали медичної допомоги — рани загоїлися з кулями всередині, самі. Та Олексій все одно каже, що йому пощастило.

— Росіяни не мали на мене багато часу, тому що вони швидко вмирали. Тому я не зазнав сильних тортур. Били більше з відчаю, — говорить Олексій.

Вибратися він зміг навесні 2023 року, коли позиції відбили українці. Пощастило, знову. Тепер він мріє танцювати. Зміг набрати вагу.

Про Маринин дім каже — залишилися самі руїни від її оселі. Завалені плити, без троянд та басейну. Сама жінка жалкує, що не забрала з дому ні фото, ні нагороди та медалі дітей. 

Те, що у моєму домі загинули люди — це шок. Там, де я тримала закрутки, там тримали полонених, — каже Марина.

Історію іншої жінки, яка втратила свій дім, але змогла віднайти сили рухатися далі та почати життя спочатку, ми писали в іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.