Касетні снаряди прилітали, поки готував: історія шеф-кухаря, який покинув шведський ресторан заради фронту

Він усе життя працював кухарем, зокрема й за кордоном, але від початку повномасштабної війни приїхав до України та пішов воювати.

Дніпрянин Олександр два роки тому став бійцем 128 окремої бригади ТрО. Хоч би які завдання він виконував — завжди повертається на кухню, щоб потішити побратимів не тільки домашніми стравами, а й вишуканими ресторанними. Адже, як каже Олександр, смачна їжа для бійця — віддушина і навіть ліки.

Головне меню для побратимів — домашні страви, як-от борщ, але навіть він зі своїми секретами. Шеф каже, що для збереження кольору потрібно додавати щось кисле. Вдома, наприклад, він звик додавати буряковий квас, як це робила його бабуся.

Про те, що сніданок, обід чи вечеря готові, Сашко повідомляє у бойовій групі. Побратим Ярослав розповідає, що фото страв часто відправляє своїй дружині, бо, каже, на війні не до розваг, а от смачна їжа неабияк підіймає настрій.

Вже понад рік його бойові зміни, зокрема, минають на простій кухні десь на Донеччині. А до повномасштабної війни він 17 років працював су-шефом у відомих ресторанах.

Останні роки, мабуть, чотири, я працював у Швеції, до цього — у Німеччині та Польщі. Подорожував та жив у своє задоволення. За рік міг відвідати 12 столиць.

Та два роки тому, згадує Олександр, престижна робота в одному зі знаних ресторанів у Швеції не змогла його стримати, і чоловік повернувся додому.

Я раз стримався у 2014 році, вагітна дружина мені сказала, що не варто йти. Я весь цей час собі дорікав за це. А коли повномасштабна війна почалась, я дві ночі не спав та вирішив, що треба їхати захищати родину.

У Дніпрі Олександр одразу вирушив до найближчого військомату. А коли там не взяли через відсутність військового досвіду, пішов у ТрО. Запитали, чи є в нього вища освіта. Коли почули ствердну відповідь, сказали, що буде командиром відділення.

Читати на тему

З кухні — до війська: історія шеф-кухаря з Дніпра, який покинув усе та пішов на війну

У 2000-х роках Юрій потрапив до елітного загону НАТО, після служби став шеф-кухарем та готував для українських президентів. Та 24 лютого вирішив повернутись на службу, щоб боронити Батьківщину.

Вже у квітні 2022 року його 128 бригада вирушила на Донеччину. Тут, каже Олександр, і воював, і одночасно готував.

Готував я і під обстрілами, і касетні снаряди прилітали. Усе було.

Та найтяжче виконувати свої обов’язки, ділиться шеф-кухар підрозділу, коли гинуть побратими. Іноді з кимось вітаєшся, а вже за годину може дізнатись, що та людина загинула.

Олександр каже, що нестиме службу стільки, скільки треба. А після перемоги мріє відкрити свій власний ресторан сучасної української кухні.

Ми маємо бити цих ворогів, які прийшли на нашу землю. Ось наша ціль зараз.

Україну захищають люди різних професій та з різними хобі. Дмитро Свиридович завжди захоплювався риболовлею. Проте повномасштабна війна усе змінила. Читай історію тероборонівця Риби про бої на островах, початок повномасштабної війни та нагороду від президента.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!