Чим відрізняється воєнний стан від війни в Україні — пояснює політолог

З 24 лютого минулого року в Україні запровадили воєнний стан та загальну мобілізацію на 90 днів. З того часу їх продовжували багато разів.

Профільний комітет ВР періодично підтримує законопроекти про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні.

Чим відрізняється воєнний стан від війни в Україні та в чому полягають відмінності у цих поняттях — читай у матеріалі.

Чим відрізняється воєнний стан від війни в Україні: визначення поняття воєнний стан

За словами політолога, кандидата політичних наук Омеляна Тарнавського, воєнний стан — це конкретний правовий режим, який запроваджується у випадку загрози або фактичного нападу на країну іншою державою чи навіть кількома державами.

Ключове у цьому визначенні — режим, тобто сукупність політико-правових дій президента та органів влади, які повинні сприяти подоланню викликів, що постали перед державою і суспільством, та нормалізації внутрішньополітичної, економічної та безпекової ситуації.

Прямим побічним ефектом воєнного стану є обмеження політичних і громадянських прав та свобод, більша централізація (концентрація) влади в руках глави держави, заборона на проведення виборів, переведення бюджету країни та місцевих громад на воєнні рейки тощо.

Воєнний стан запроваджується, зокрема, тоді, коли інша країна починає проти нас війну. Відтак маємо чітко розуміти, що воєнний стан — це правовий режим, а війна — це процес, під час якого ведуться бойові дії та супутні психологічні, інформаційні й політичні/дипломатичні операції між державами.

Читати на тему

Війна не може бути красивою! Про романтизацію боротьби та чому молодь сприймає її як гру

Нині українці просякнуті духом патріотизму та рвуться в бій — розповідаємо, чому не варто легковажно ставитися до війни.

Чому в Україні оголошено воєнний стан, а не війну

За словами експерта, обставини на момент 24 лютого 2022 року та багато історичних фактів свідчать про те, що війна не обов’язково може бути формально оголошена. При цьому може відбуватися цілком реально. Звідси логічний висновок: якщо війну не оголосили де-юре — це не означає, що її немає де-факто.

Не оголошуючи війну Україні, Росія діє лицемірно і цинічно, не називаючи речі своїми іменами.

Таку тактику Кремль обрав ще у 2014 році (якщо говорити лише про вимір російсько-української війни), коли у Криму були “ввічливі зелені чоловічки”, а на території Донбасу — ополченці. Хоча це були військові російської армії та їхні українські пособники (сепаратисти).

Росія як почала вести проти України саме гібридну війну, так і нині продовжує, називаючи її спеціальною воєнною операцією.

Її цілями Кремль називає денацифікацію і демілітаризацію України (хоча цілі у Кремля змінюються регулярно для підживлення українофобії та виправдовування воєнних дій проти нашої країни).

Такими маніпулятивними й оманливими діями путінський режим намагається уникнути міжнародно-правової відповідальності за розпочату війну і створити собі простір для маневрів на випадок фіаско. Адже операцію можна зупинити в будь-який момент, заявивши, що її цілі виконано.

Якби Росія офіційно оголосила нам війну, їй довелося б формально програти чи виграти. Однак у Москві не були достеменно впевнені, що зможуть виграти, а програвати не хотіли.

Тому створили такий ідеологічний наратив, як спеціальна воєнна операція, завдяки якому можна програти війну, не програвши у ній формально.

Україні у відповідь на почату “спецоперацію” Росії оголошувати їй війну було б беззмістовно, оскільки юридично ми стали б ініціаторами цієї війни й, попри глобальну солідарність, були б сковані у діях заради нашої підтримки на міжнародній арені.

Воєнний стан можна запроваджувати й без війни (якщо є загроза її початку, наприклад), але війни без запровадження воєнного стану уявити неможливо.

Раніше ми розповідали, чому не варто плутати рашизм та путінізм.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!