Щоб жити нормальне життя, є один вихід — перемогти: історія військового про бої на Луганщині

На фронті воюють цілі родини: батьки, сини, брати. Часом набагато легше усе переживати разом, але тоді більше хвилюєшся не за себе, а за рідних.

Військовий на псевдо Дизель, який став прикладом для брата та батька, розповів, як проходили бої на Луганщині. Історію військового розповіли у бригаді швидкого реагування Національної гвардії України Рубіж.

Попри те, що протитанкіст, відбивав штурми росіян

Протягом двох місяців у нас навіть не було можливості помитися. Ми хоч і були протитанкістами, але стояли в піхоті, відбивали штурми росіян, — ділиться спогадами чоловік про оборону Луганщини.

Дизель приєднався до війська понад три роки тому. Після початку повномасштабного вторгнення з нього взяли приклад тато та старший брат.

— Часом більше хвилююся за їхні життя, ніж за своє. З братом ми в одному підрозділі, то хоч можу про нього подбати, — каже Дизель.

Чоловік на війні працює з великими калібрами — АГС, СПГ та ПТУР. Ділиться, що під час боїв за Рубіжне він з побратимами спалив багато ворожої техніки. Потім військові відправилися звільняти район Лимана та Бахмута, а потім повернулися на Східний напрямок. 

Читати на тему

Собака — герой війни. Історія пса по кличці Аїд, який врятував життя господаря від Граду

Читай історію бойового пса по кличці Аїд та його власника Богдана — у матеріалі.

Дизель наголошує, що одному працювати складно. 

— Якщо нормальна злагоджена команда, то нічого не страшно. Зараз на нашому напрямку ворог окопується, ми працюємо, щоб цього не допустити. Обстрілює артою і касетками. Найстрашніше у війні для мене — артилерія та авіація, тут чисто вирішує, везучий ти чи ні, — міркує військовий.

Не опускати рук на фронті чоловіку допомагає думка про те, що його чекають вдома рідні та кохана дівчина. Він вважає, що не має права їх підвести. 

— Всі, хто тут, теж дуже хочуть, щоб війна швидше закінчилася, і ми змогли пожити нормальним життям. Я, наприклад, дуже хочу подорожувати. Але, щоб так було, у нас є лише один вихід — перемогти. От тоді буде мир, тоді зможемо пожити, — підсумовує він.

На жаль, під час війни українські військові потрапляють до російського полону, але повертаються звідти не всі. Раніше ми розповідали історію Ігоря Прокопенка, який загинув під час теракту в Оленівці.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.