Кожна збита ракета — це врятовані життя! Історія зенітниці Олени Кремінської, яка постійно на бойовому чергуванні

Вона постійно на бойовому чергуванні попри відсутність сну через нічні обстріли та денну спеку. Операторка відділення бойового управління радіотехнічної батареї 208 зенітної ракетної бригади ЗСУ Олена Кремінська не скаржиться на свою роботу, навіть у найскладніші часи.

Військовослужбовиця обрала свою професію ще до початку повномасштабної війни. В інтерв’ю Вадиму Карп’яку каже, що її надихнули приклад та підтримка батька й чоловіка.

Вони обидва військові. Тільки тато вже на пенсії, а ось коханий попри те, що служить теж у бригаді Олени, побачити дружину може нечасто. Жінка говорить, що зазвичай зустрітися вдається хіба що під час відпустки.

Попри все, Олена каже, що намагається тримати зв’язок із рідними. Про правильність свого рішення долучитися до лав ППО військова зрозуміла саме завдяки їм.

З початком повномасштабного вторгнення, я усвідомила, що зробила правильний вибір, адже мої близькі люди перебувають у небезпеці.

Олена працює на зенітно-ракетному комплексі С-300 ПТ. В її бойовому розрахунку шість осіб на чолі з командиром.

Основне завдання Олени — шукати цілі, й у разі виявлення передати їх офіцеру захоплення на супроводження. Після цього починається наступний етап командної роботи, коли офіцер пуску відправляє ракету на знищення.

Тобто, коли відбувається пуск росіян, потрібно зловити цю ракету, зафіксувати та зрозуміти її траєкторію польоту, щоб передати тим, хто її буде збивати.

Читати на тему

ЗРК часто виходить з ладу через вік: історія командира батареї ППО Лева про захист неба та мрії про нову зброю

Ускладнює роботу те, що збивати ворожі цілі доводиться на старому радянському комплексі, який розробляли у 60-х роках минулого століття.

На це є дуже мало часу, інакше шанс збити ціль буде втрачено. Як пояснює військова, на перехоплення цілі йде близько п’яти секунд.

Коли не перехопиш ціль, то тисне відчуття відповідальності. Тому що для нас кожна збита ракета — це врятовані життя.

При цьому, каже Олена, вона намагається зберігати спокій під час роботи. А відсутність хвилювань називає просто досвідом. Крім того, додає, що й часу на такі емоції немає.

Також професіоналізмом можна назвати й здатність працювати в надскладних умовах як, наприклад, нестерпна спека. Адже установка виготовлена з металу, який дуже швидко нагрівається, тому досить швидко всередині стає спекотно.

У такі миті допомагає лише спеціальна система, яка охолоджує прибори. А також просто відкриті двері. Тільки такий звичайний спосіб дає мінімальну змогу запустити трохи свіжого повітря.

Не менше проблем додають зенітникам розвідувальні дрони, у застосуванні яких ворог змінив свою тактику. Він обирає іншу висоту та напрямки. Та мобільно вогневі групи з кулеметів та вогневих зенітно-ракетних установок знищують часом і такі цілі.

Дуже приємно, коли силами нашого підрозділу ми зупиняємо повітряний напад ворога, не пропускаємо ракети вглиб нашої країни.

Військо України тепер не лише бореться з окупантами, а й руйнує гендерні стереотипи. Зокрема Тетяна поряд із чоловіком-артилеристом працює операторкою зенітно-ракетного комплексу С-300. Читай, що розповіла жінка про мотивацію нищити ворога.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.