Він проїхав 300 кілометрів на велосипеді, аби врятувати собі життя. 37-річний житель Костянтинівки, що на Донеччині, дві доби крутив педалі, аби дістатися Дніпра. Андрій ночував біля кафе та на зупинці громадського транспорту. Каже: вирішив їхати самостійно на двоколісному, бо не хотів займати чиєсь місце в евакуаційному автобусі. Про велосипедиста-відчайдуху та його історію порятунку читай далі. Андрій Чумічов родом із Костянтинівки, яка зараз перебуває під постійнимм обстрілами. Він показує свого двоколісного, яким першого червня дістався Дніпра з Костянтинівки. Купив велосипед у січні, бо хотів їздити ним на роботу. А вийшло, що він мене врятував. Чоловік розповідає: працював на деревообробному підприємстві. З війною роботи не стало, бо місто тероризують російські військові. — Перший раз ракета влучила у поліцейський відділок — від нас кілометри три було. Ми о 4 ранку прокинулись від того, що будинок хитався. Потім літаки над головами гули, всі були в паніці. Після обстрілів почалися перебої з електропостачанням. Газу в місті немає і досі. Матір Андрія виїжджати з Костянтинівки не схотіла. А от сам чоловік, який лишився без заробітку, 30 травня рушив до Дніпра. Коли я їхав по Донецькій області — вибухи чулися. Їхав так, наосліп, навіть не уявляв, що попереду буде. На шляху до Дніпра, каже Андрій, не було жодного дороговказу. Їх познімали з початком повномасштабної російської агресії. Куди їхати, аби не заблукати — питав на блокпостах. — На блокпосту військові допомагали. Люди теж, хто на зупинці стояв, підказували. Я казав, що їду до Дніпра на велосипеді. Вони бажали мені щасливої дороги. Андрій ночував на зупинці громадського транспорту та біля кафе. Каже: у дорозі новенький велосипед його трохи підвів — розвалились педалі, ще й колесо пробив. — Колесо я пробив десь на Дніпропетровщині. Я його розбортував. Шість дір було в камері: скло було на узбіччях. А в Миколаєвці мені двоє людей допомогли. Один дав камеру на переднє колесо, а інший — помпу. Читати на тему Окупанти обстрілюють та нищать домівки у глибокому тилу Донеччини. Розповідаємо про ситуацію в Добропіллі Розповідаємо про наслідки обстрілу Добропілля на Донеччині. За дві доби велосипедист таки дістався пункту призначення. Втомлений, проте впевнений, що тепер йому нічого не загрожує. Ділиться: вдячний тим небайдужим людям, які йому допомагали під час дороги та вже у Дніпрі. Ось так я заїхав до Дніпра. Запитав перехожого, де знаходиться шелтер. Він мені показав. Змученого велосипедиста, який подолав понад 300 кілометрів, прихистили в одному з пунктів для переселенців. Нині Андрій оформлює всі документи та шукає роботу. Каже: спершу думав продати велосипед, аби були гроші. Але потім стало шкода. Поки вирішив залишити велосипед — він мій рятівник! На щастя, зараз чоловік перебуває у відносній безпеці. Але не всім так щастить, як йому. Інша наша героїня втратила обох синів під час окупації селища Ягідного. Читай, що довелося пережити людям в окупації на Чернігівщині. Теги: війна в Україні, Дніпро, Донеччина, Життєві історії Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Окупанти обстрілюють та нищать домівки у глибокому тилу Донеччини. Розповідаємо про ситуацію в Добропіллі Розповідаємо про наслідки обстрілу Добропілля на Донеччині.