Снайпер Бігун про те, як працював на дистанції 1710 метрів

Війна в Україні триває з 2014 року, однак порівнювати початкову фазу протистояння та ту, яка розгорнулася з новою силою у 2022 році, не можна. Попри те, що часи АТО та ООС дали підготовчу базу українським військовим, однак з початком повномасштабного вторгнення цілі, завдання, а також вимоги щодо навичок захисників сильно змінилися.

Український снайпер на псевдо Бігун в армії України з 2014 року. Зізнається: тоді снайперу працювати було легше, з чітко визначеною лінією фронту. Тепер же війна сильно змінилася.

АрміяInform розпитала військовослужбовця про його участь у цій війні та як змінилася тактика ворога. Ми виокремили найцікавіше та переповідаємо далі у матеріалі.

Чим відрізняється війна від АТО

Бігун мобілізувався до ЗСУ, як тільки почалися бої за Іловайськ. Мав строкову службу, вмів працювати зі зброєю та добре стріляв.

Після 2015 року чоловік демобілізувався, але не залишив волонтерської справи. Та у цивільному житті затримався не на довго: вже у 2019 році підписав контракт і став снайпером: працював у Золотому, Докучаєвську.

— Чим було цікаво працювати в ООС? Була чітка зона відповідальності. Тоді був більший наголос на підготовці та плануванні. Зараз такого немає, — каже Бігун.

АрміяInform

24 лютого 2022 він добре запамʼятав: тоді був на лікарняному після операції, лікував коліно. Та коли йому зателефонували побратими, вирішив їхати до них, попри те, що ще й ходити самостійно не дуже міг. Дружина, яка теж військова, тоді була вагітною.

Вже 27 лютого вночі виїхав на фронт. Спочатку працював разом із групою на Запорізькому напрямку, поблизу Гуляйполя. Та найважче, зізнається, було у Соледарі.

Ми працювали як снайпери, але здебільшого лінія фронту рухалася, ми відступали, були проблеми зі зв’язком, ворог переважав кількісно, — пригадує снайпер.

Вже під час повномасштабної війни Бігун брав на завдання набої із запасом: інколи навіть замість води.

Читати на тему

Був філософом, але став добровольцем у 2014: військовий про переживання рідних, війну та підготовку новобранців

Доброволець Кирило Данильченко розповів про свій шлях у ЗСУ з 2014 року.

Бігун працював на багатьох гарячих ділянках фронту, як-от траса Бахмут-Лисичанськ чи Червона Гора. В останній, до слова, робив постріли на максимальній дистанції 1710 метрів.

— Гвинтівка 338-го калібру, побратима, до речі. Робив постріл та влучив з нестабільного положення, стоячи. Одного точно “задвохсотив”, — пригадує захисник.

Технології на війні

Його підтримують побратими — слова подяки називає найціннішими та найтеплішими спогадами.

А ще додає, що скоро технології замінять людей на лінії снайпінгу. Адже втрачати дрон не так страшно, як навченого фахівця.

АрміяInform

— Гвинтівка Barrett на яку дистанцію б’є? 1700 метрів. Влучна, гарна гвинтівочка. Але дрони літають на сім кілометрів. Вони бачать, куди летять. Вони більш технологічні. І втрачати дрон не так цінно, як навченого фахівця, — пояснює Бігун.

Своїм учням радить ніколи не забувати про маскування, аби досягати цілей. Як і всі українці, він мріє про перемогу і робить усе від себе належне, аби ця мрія збулася якнайшвидше.

— Раніше мене мотивувала помста — зайти в сіру зону, “випилити” когось і вийти. З повномасштабним все змінилося. Рівень підготовки піхоти — недостатній, я вважаю. Тому моя мотивація — бути корисним, допомагати нашому війську ставати сильнішим, навчати, передавати досвід, — висновує військовий.

Раніше ми також розповідали тобі про хорунжого бригади Азов: дізнайся більше про традиції та правила підрозділу, у нашому іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.