Ми говоримо однією мовою: історія канадського ветерана, який попри ампутацію збирає кошти на ЗСУ

Понад 20 років тому він втратив ногу на війні, а нині поставив собі за мету здолати близько 1000 км на велосипеді, аби допомогти українським військовим.

Тут ви маєте родину, яка дає вам сили. Це ваше безпечне місце. А коли ви виходите туди, то відчуваєте тривогу. Я знаю це, адже свого часу відчув те саме, — розповідає про свій військовий досвід Якуб.

67-річний канадець, колишній морський піхотинець Якуб Кепка дає настанови та поради, а ще ділиться власним досвідом, після того що пережив понад 20 років тому.

У минулому морський піхотинець, а нині ветеран — прибув до Львова із Кракова на своєму велосипеді, аби підтримати українських захисників. У центрі реабілітації він застав саме випуск пацієнтів.

Я дуже щасливий тут бути та бачити, як після реабілітації випускаються хлопці. Це дуже зворушливо для мене. Українці дуже хоробрі та віддані. І це для мене щось від надлюдей.

Якуб розповідає, що молодий хлопець, якого він зустрів на випуску, вразив його. Адже захисник і далі хоче продовжувати боротися за українську незалежність та свободу.

Місія приїзду Якуба в Україну — це надихнути українців, які втратили на війні кінцівки, а також дати їм надію на те, що попри фізичні обмеження життя не менш яскраве.

Усе це ветеран показує на власному прикладі. Щодня він долає на велосипеді понад 100 кілометрів і не обмежується на цьому.

Я почав жити своє найкраще життя після ампутації: повернувся до їзди на велосипеді, спробував скелелазіння, льодолазіння, а також походи в гори.

Якуб розпочав свою мандрівку з Кракова і має намір доїхати до Києва. Під час своєї експедиції ветеран хоче зібрати 100 000 доларів на протези та навчання українських протезистів.

Читати на тему

З різницею у півгодини були поранені: історія братів-захисників, які разом воювали й пройшли ампутацію

За стрільбою Володимир не помітив, як над ним завис ворожий дрон зі скидом. Після поранення турнікет хлопцеві встановив брат.

Сам Якуб втратив кінцівку через травму, здобуту на війні понад 20 років тому. Він колишній солдат корпусу морської піхоти США. Чоловік переніс шість операцій на нозі, втім лікарі все ж ампутували ногу через інфекцію.

Чоловік ділиться, що коли він втратив ногу, то хвилювався, як люди його сприйматимуть, зокрема і його сім’я. А потім він вирішив, що це не його проблема.

Зараз, коли я спілкуюсь з такими ж як я людьми з ампутацією, я розумію, що ми говоримо однією мовою. Я не один такий.

На проект Hope Raising Expedition Якуба надихнула поїздка в Україну ще до початку повномасштабної війни. Тоді він по роботі був у Харкові. Якось приїхав і до Львова, де на площі Ринок зустрів молодого хлопця, у якого теж була ампутація, але тоді не наважився до нього підійти.

Мені через це було дуже соромно, адже я міг поговорити з ним, надихнути, дати поради, як жити повноцінне життя без однієї ноги. Мене це дуже турбувало, однак це стало поштовхом для проекту Hope Racing Expedition.

Допомогти Якубу зібрати кошти може кожен. Для цього потрібно приєднатися до маршруту, яким він уже мандрує до Києва. Також можна долучатись до заходів, які організовує його команда протягом туру.

Ветеран прагне своїм прикладом показати всім, хто втратив кінцівки, що вони можуть робити усе, що хочуть, і далі продовжувати займатися тим, що їх надихає.

Якби не ампутація, я б не зустрів стільки неймовірних людей, не зміг би бути частиною всього цього та допомагати Україні.

Та надихають не лише наші закордонні друзі, але й найменші українці. Читай історію 12-річної Яни Степаненко, яка втратила дві кінцівки, але підкорила Бостонський марафон.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.