Єдина пілотеса гелікоптера Мі-8 у ЗСУ: історія Катерини

Під час розмови з військовими з однієї з українських бригад авіації мені розповіли, що жінок-пілотес у нас насправді небагато. А якщо точніше — одна.

За деякий час дівчину розшукали журналісти The New York Times та розповіли більше! Що варто знати про єдину пілотесу в українському війську — розповідаємо і ми.

Цей матеріал є частиною спецпроекту Вікон за назвою Невидимі жінки. У ньому ти знайдеш історії українок, чия праця часто залишається в тіні — шахтарок, працівниць авіапідприємств, машиністок, реабілітологинь, науковиць. Говоримо про героїнь нашого часу в тилу.

В авіації дуже мало жінок: пілотеса гелікоптера про свою роботу

Катерина — єдина бойова пілотеса гелікоптера. Вона служить у 18-й бригаді армійської авіації. Дівчина має звання старшої лейтенантки. До бригади вона приєдналася під час повномасштабної війни, у 2023 році. Та виконувати бойові завдання стала торік, восени 2024.

Нині вона працює другим пілотом і штурманом вертольота Мі-8. Репортаж проходив на вертолітній базі на Сході країни. Після бойового вильоту, коли росіяни запускали ракети по нашій землі, приземлюється вертоліт Катерини.

З кабіни вертольота виходить дівчина з макіяжем, манікюром та курткою у руках. Пізніше журналістці Катя розповідає, що чоловіки довкола неї завжди хочуть захистити її, та вона не дівчинка, яка потребує допомоги.

Через повномасштабну війну у країні триває кадровий голод і брак робочих рук, тож жінки опановують “чоловічі” професії. Вони долучаються активно і до війська, вибираючи професії, на які раніше їх би ніхто не допустив.

Фото: 18 окрема бригада армійської авіації

Повномасштабна війна збільшила кількість жінок у війську на 20%. Та чимало з них розповідають, що досягати бажаних посад і ефективності заважають сексизм і командири “старої радянської закалки”. Така ситуація не всюди, однак вона досі масова.

На бойових посадах у ЗСУ служать близько 5 тисяч жінок. Катерина серед них. Вона розповідає, що хоче, аби до авіації долучалося більше жінок. Вона була єдиною дівчиною серед 45 чоловіків у льотній школі.

Я намагаюся підбадьорювати їх (жінок — ред.) і говорю їм, що вони впораються.

Катерина і сама часто стикається зі стереотипами та заниженими очікуваннями до своїх здібностей.

Так відбувається у будь-якій професії, якщо ти жінка, а не лише в армії.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Oksana Parafeniuk (@oksana_par)

Її батько служив офіцером на військово-повітряній базі, тож Катя надихнулася ним. А ще в дитинстві її покатали на Мі-8. Саме тоді вона вже знала, ким хоче стати.

У 16 років вона вступила до Харківського національного університету повітряних сил і була там єдиною дівчиною. Тоді її спитали, що вона тут забула, і сказали, що це місце не для дівчат. Та такі репліки не загасили бажання працювати в небі.

Інструкторка на вертолітних тренажерах сказала їй, що все вдасться. Тож тепер у Катерини вже понад 30 успішних бойових вильотів. Перед ними дівчина завжди заплітає волосся, аби не заважало. У чоловічій формі сідає до гелікоптера.

Обговорюється маршрут польоту. Тепер дівчина облаштовується у кріслі гелікоптера і готується до зльоту. 26-річний командир поруч запускає процес. Команда перевіряє навігацію і злітає на завдання холодним ранком. Летіти доводиться над деревами, аби не помітив ворог.

Я ніколи не нервую під час польоту. Усі тяжкі думки можуть прийти до або після польоту. Під час вильоту мій розум ясний, — каже Катя.

Вильоти показують їй, наскільки Україна та її пейзажі красиві. А лінія фронту на цьому тлі — випалена і чорна. Після бойових вильотів Катя дивиться фільми з побратимами.

Раніше ми розповідали історію льотчика, який загинув у бою за Україну.

Фото: Oksana Parafeniuk for The New York Times

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.