Аліна Мец — 24-річна вчителька зарубіжної літератури з Чернівців, яка заохочує дітей читати шкільні твори за допомогою TikTok та ChatGPT.
Коли Аліна вперше почала працювати у школі, то різниця між нею та учнями 11 класу складала всього 5 років. Тепер вона проводить уроки для старших та середніх класів у місцевому ліцеї.
Суспільне Чернівці поспілкувалися з вчителькою, яка за допомогою новітніх технологій та соціальних мереж мотивує підлітків вивчати літературу.
Як нове покоління підлітків відрізняється від попередніх
Аліна Мец працює вчителькою понад два роки. Рішення стати вчителькою було несподіванкою і для самої дівчини. Трапилося це раптово — їй вакансію в школі запропонувала одногрупниця.
— Перший рік, коли я почала працювати, то у мене з одинадцятикласниками різниця була 5 років. Я дуже хвилювалася, не знала, як будуть мене сприймати. Але все було добре — прийняли, — згадує Аліна.
Вона давно помітила, що сучасні діти відрізняються від того покоління, що закінчувало школу 5-6 років тому. Вони відкриті, не бояться помилок та висловлювати свою думку.
Однак творчі роботи даються їм дуже важко, адже в середовищі соцмереж розвивати фантазію та схильність до творчого мислення дуже важко:
Ми звикли до коротких дописів та відео. Діти в такому ритмі. Тому їм важко написати твір на сторінку чи півтори. Вони напишуть 2-3 речення — і це вони вже висловили свою думку, свою позицію щодо конкретної теми.
Тому, щоб заохотити молоде покоління вивчати літературу, Аліна викладає відео в TikTok, де розповідає про свої будні та шкільні уроки.
— Взагалі ТікТок я почала вести в іншій сфері. Я займалась фото, тому раніше відео були більше до цієї теми. Потім більше часу почала приділяти школі, постійно була у школі. Тому вирішила показувати цю сторону свого життя, бо вона займає більший відсоток моєї діяльності, — пояснює вчителька.
Відтак Аліна отримує гарний фідбек — дітям дуже подобаються її відео, вони навіть вигадують нові ідеї та пропонують зніматися.
Однак, у роботі вчителя є один великий мінус — заробітні плати. За навантаження 31 годину на тиждень дівчина отримує 12 тисяч гривень.
На думку Аліни, це замало, адже окрім проведення уроків доводиться перевіряти завдання, заповнювати журнали й готувати уроки на наступний день.
Чому зарубіжна література буває нецікавою для дітей
Вчителька з Чернівців впевнена, що система Нової української школи дає вчителю більше свободи, тому що можна обирати свою форму роботи та методи. Також можна коригувати, скільки часу треба витратити на той чи інший твір:
— Якщо я хочу більше цікавих завдань для уроку, інколи я сама ці завдання придумую, розробляю. Але це зазвичай я роблю на вихідних, коли є більше часу. Я можу витратити цілу суботу, щоб розробити якісь цікаві завдання для уроку, — пояснює Аліна.
Також вона каже, що їй дуже подобається залучати штучний інтелект ChatGPT:
Завдяки йому можна змоделювати зовнішність персонажів: взяти опис персонажа, який автор подає, і штучний інтелект змоделює зображення. Так учні зможуть побачити візуально, який вигляд має цей персонаж.
Буває, що учні не проявляють інтерес на уроці й це дає їй зрозуміти, що такий вид роботи підліткам нецікавий. Тож на наступний раз вона вигадує щось цікавіше, щоб викликати гарну реакцію.
До того ж навчальна програма має багато проблем, наприклад, застарілий план вивчення творів. Деякі книги розраховані не на той вік, в якому їх вивчають за програмою. Є багато творів, які треба вивчати пізніше, щоб їх краще розуміти.
— Наприклад, повість-казка “Маленький принц”. Раніше цей твір вивчали у шостому класі, тоді він сприймався, як казочка. Але ми знаємо, що там порушуються важливі філософські питання, які дітям у шостому класі важко розуміти. Зараз “Маленького принца” вивчають у восьмому класі, і я бачу, що і зараз його вивчати зарано, — каже Аліна.
Також зарубіжна література потребує більше сучасних творів. Вчителька говорить, що діти часто читають книги на перерві, але не виявляють інтересу до шкільної програми через її неактуальність:
Тому я вважаю, що потрібно більше додати тих творів, які були б дітям цікаві. Навіть я б радила додати ті ж комікси, наприклад, японські комікси. Загалом дітям подобаються детективи, фентезі, утопії, антиутопії.
Чи потрібні російські автори в шкільній програмі
За словами Аліни, за часів її навчання російські письменники та поети складали 50 відсотків від усієї шкільної програми. Зараз ці твори вилучили та замінили на цікавіші для підлітків:
— Наприклад твори Ульф Старк, які вивчають у сьомому, восьмому і дев’ятому класах. Зараз у програмі є Джейн Остін у дев’ятому класі, також читаємо Вбити пересмішника Харпера Лі.
На її думку, те, що діти не вивчають російських авторів, — це невелика втрата. Замість них з’явилися книжки, що порушують важливі питання.
— Діти самі не мають бажання читати твори російських авторів. Ми працюємо ще за старими підручниками, а програма вже нова. Звичайно учні в підручниках бачать цих авторів, відкривають підручник, а там Пушкін. І вони з незадоволеним обличчям питають: а що це ми будемо Пушкіна вивчати? — говорить вчителька.
Однак попри все Аліна вважає, що зарубіжна література — дуже цікавий предмет. Бо навіть ті учні, що зовсім не читали той чи інший твір або ознайомилися з його короткою версією, беруть участь в обговоренні проблематики книги.
Вона також додає, що цінність роботи вчителя в тому, що він має постійно розвиватися та проявляти креатив:
— Основна цінність цієї роботи в тому, що я беру участь у формуванні майбутнього покоління. Від мене може залежати те, ким мої учні стануть у майбутньому.
Під час війни бути вчителем — справжній виклик, але на окупованих територіях це може бути по-справжньому небезпечно. Ми розповідали про вчительку з Херсонщини, яка викладала українську мову дистанційно навіть в окупації.
Фото: скриншоти з відео Суспільне Чернівці / YouTube
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!