Вона справжній боєць: українець про свою дружину-медсестру, яка підірвалася на російській міні

Історія Оксани Баландіної та Віктора Василіва торкнулася кожного серця. Вона — медсестра із Лисичанська, котра підірвалася на російській міні й втратила обидві ноги. А він — її опора та кохання. Попри всі випробування долі, нещодавно вони одружилися у Львові. 

Змінити життя за секунду

Він не відходить від неї ні на крок. Нині Віктор турботливо піклується про свою дружину і буквально носить її на руках. Трагедія сталась з Оксаною просто на очах у чоловіка, жінці відірвало ноги та чотири пальці лівої руки. Чоловік пригадує: сам спершу розгубився, але його дружина — медсестра, тож поки не втратила свідомість, жінка давала інструкції першої допомоги.

Перший стан — це шок, це нерозуміння, що відбувається, жива вона чи ні.

— Я опам’ятався, напевно, секунд через п’ять, коли вона поворухнулась. Лише тоді я швидко підбіг до неї. Вона казала: я задихаюсь, мені важко дихати, — ми розіпнули курточку, намагалися щось зробити, — згадує Віктор.

Вона – настільки боєць. Я сам одразу не зрозумів, що мені робити. Вона давала настанови дзвонити в швидку.

— Там вже сказали обов’язково перев’язати ноги-руки, усе, що пошкоджене. Ми ременем від сумки перев’язали ногу. Я порвав футболку на собі. Як зуміли, так надали першу невідкладну допомогу.

Медики швидкої вирішили чекати рятувальників і не йшли забирати Оксану, аби не натрапити на ще одну міну. До швидкої поранену жінку ніс чоловік з тестем на ношах.

Вона керувала фельдшерами, була при тямі

— Оксана увесь цей час була при тямі. Вона керувала фельдшерами швидкої допомоги. Вона підказувала, де та що їй поставити, де їй одяг розрізати.

Фельдшери казали, лиш би довезти до лікарні. Ми приїхали до лікарні, вона побачила свою маму, яка також медсестра і була на зміні, кохана закричала: мамочка! І втратила свідомість, — згадує Віктор.

Чотири години жінку оперували в Лисичанській лікарні. Медики сказали чоловіку: головне, щоби Оксана пережила ніч і вийшла з наркозу. Жінка швидко отямилась. Згодом її відправили до Дніпра, де вона пройшла лікування та евакуювали до Львова.

Чоловік і досі не розуміє, звідки там з’явилась міна.

Читати на тему

Тільки там, унизу, розумієш ціну цього життя — історія бабусі, що врятувалася з Азовсталі

Інтерв’ю з бабусею, якій вдалося вирватись із підземель Азовсталі.

— Я не знаю, чому ми пішли тією дорогою. Але дорога там є, поряд — споруди. До того, ми там проходили поруч і гуляли з собаками, неподалік від того місця. Ми щодня гуляли з двома собаками й ми не могли навіть подумати, що там є щось небезпечне, — каже Віктор.  

Медикам вдалося врятувати життя Оксані. Тепер вони з чоловіком збирають документи для поїздки до Німеччини. Там мають встановити жінці протези.

Одружитися хотіли тихо

У Львові пара вирішила узаконити свої стосунки. Усе вирішили зробити тихо та без церемоній, але в лікарні волонтери підготували для них сюрприз.  

Ми лише зареєструвались в адміністрації й нас того ж дня розписали, дуже швидко. Коли ми повернулись до лікарні, нас зустріли друзі, з якими ми познайомились вже тут. Вони принесли торт та сукню, влаштували свято. Ми відразу відзначили наше весілля, — каже Віктор.

Оксана зізналася, що мріяла про інше весілля, тож тепер молодята вирішили після повернення з Німеччини, якщо все складеться добре, проведуть церемонію у рідному Лисичанську.

Вдома на маму з татом з нетерпінням чекають двоє діток.

Мама буде з вами ходити, хоч в мене будуть і не справжні ніжки, але я зможу з нами гуляти, — каже Оксана їхнім з Віктором дітлахам.

Нагадаємо, раніше ми розповідали цю історію очима Оксани.